«Розмитнене» здоров’я

02.06.2010

Минулого тижня проект постанови про звільнення міністра охорони здоров’я зареєстрували депутати від БЮТ Євгеній Добряк і Раїса Сорочинська–Кириленко. Приводом для ініціативи стали результати перевірки Головним контрольно–ревізійним управлінням фінансово–господарської діяльності МОЗ у період з 1 січня 2008 року по 18 листопада 2009 року — тоді, обіймаючи посаду заступника міністра, діяльність тендерного комітету відомства координував саме Митник. Як пояснили Добряк і Сорочинська–Кириленко, «в цей період закупівля лікарських засобів, лікувально–діагностичного устаткування і виробів медичного призначення здійснювалася винятково через посередників, що призвело до неефективного використання 51 мільйона бюджетних коштів».

Зокрема, наголосили депутати, 9,5 мільйона гривень «заробила» на державі одна з комерційних організацій, яка спершу придбала ліки в британської та вітчизняної компаній, а згодом продала товар державі в особі МОЗу, заробивши на різниці в цінах: «На 854 тисячі гривень були завищені ціни на онкологічні препарати індійського та французького виробництва, куплені МОЗ в іншої комерційної структури. При постачанні 20 апаратів штучної вентиляції легенів вітчизняного (!) виробництва неадекватні дії МОЗ дозволили посередникам отримати прибуток у розмірі 8,7 мільйона гривень».

Окрім того, за результатами перевірки Держпідприємства «Укрмедпостач» стало відомо, що постановою №819 від 5 серпня 2009 року Кабмін схвалив залучення іноземного кредиту для реалізації проекту із забезпечення лікувальних закладів каретами «швидкої». А оскільки вітчизняні регіональні заклади охорони здоров’я потребували загалом 2 889 спеціально обладнаних авто, «Укрмедпостач» уклало з австрійською компанією Vamed Engineering Gmb&CO KG договір, згідно з яким остання зобов’язувалася надати ДП, серед іншого медобладнання, ще й тисячу автомобілів Opel Combo на загальну суму 12,5 млн. євро. Для цього держава навіть узяла в «Укрексім­банку» та в UniCredit Bank Austria AG кредит на суму 101, 27 млн. євро під чималі відсотки — 44,78 млн. євро. Митна вартість партії автомобілів склала понад 142 млн. гривень, що в розрахунку на одну «швидку» становило трохи більше 142 тисяч гривень.

Якщо ж приплюсувати сюди 5 відсотків нарахованого на кожне авто мита і 20% ПДВ, констатує КРУ, загальна вартість одного автомобіля зросла майже до 180 тисяч гривень. Додаємо погашення МОЗ кредиту з відсотками, і вартість кожної «швидкої» «вилазить» державній скарбниці ледь не у 255 тис. гривень! Це при тому, додають ревізори, що Opel Combo не відноситься до жодного з міжнародних класів автомобілів швидкої медичної допомоги та не відповідає Національному стандарту України «Колісні транспортні системи. Автомобілі швидкої допомоги та їхнє устаткування».

Цікаво, що вартість цього автомобіля на офіційному сайті «УкрАвтоЗаз» на момент покупки «Укрмедпостачем» складала у найповнішій комплектації трохи більше 155 тисяч гривень. Це вже не говорячи про купівлю ТЗ оптом. Сьогодні ж посередницькі компанії продають такий автомобіль уже після сплати всіх податків за 140 тисяч гривень. До речі, саме ці ТЗ напередодні президентської виборчої кампанії від імені держави під умовною назвою «Програма уряду Тимошенко «Сільська медицина» роздавала сама ж колишня очільниця уряду і лідерка БЮТ. Можливо, саме тому проект постанови про звільнення Зіновія Митника згодом відкликали. Причому без попередження про це авторів постанови. «Я перебуваю на лікарняному, й чим зумовлено відкликання проекту постанови — не знаю», — наголосила Раїса Сорочинська–Кириленко.

Якщо ж відкинути політику, то експерти визнають: непрозора система закупівель у системі охорони здоров’я надто добре організована, а її режисери переживають вже не одну зміну влади й добре себе почувають. Нинішній очільник МОЗ пан Митник, якого просто перевели з посади заступника міністра на вищий щабель, — краще тому підтвер­дження.

 

ДО РЕЧІ

Народний депутат від ПР, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва підтримує ініціативу про відставку Зіновія Митника з посади міністра охорони здоров’я. На її думку, інформація КРУ та Рахункової палати щодо діяльності пана Митника ще на посаді заступника міністра «виглядає вкрай непристойно». Крім цього, пані Бахтєєва звинувачує міністра Митника у незаконному конкурсі з призначення голови Державного фармакологічного центру. Адже тиждень тому, 27 травня, на конкурсі шляхом таємного голосування переміг доктор фармакологічних наук Віктор Хоменко. Але вже наступного дня міністр охорони здоров’я, повернувшись із відрядження, зібрав конкурсну комісію знову. «Він сказав, що зараз усі будуть звільнені й треба негайно переголосувати це призначення», — цитує нардепа Бахтєєву «Українська правда». — В результаті, відкритим підняттям рук проголосували за дитячого педіатра з Тернополя Василя Бліхара. Це чисте лобіювання особистих інтересів Митника!»

За словами пані Бахтєєвої, зараз Комітет ВР з охорони здоров’я готує проект постанови про заслуховування Митника у Верховній Раді «щодо цього безпрецедентного випадку». Нардепи планують подати позов до суду, а також написали листа Президенту, Генпрокурору та спікеру ВР Литвину.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>