Бліцкригом по Феміді

Лише два місяці знадобилося юридичній команді Януковича, щоб розробити пакет законів щодо судоустрою і статусу суддів, який на Банковій вважають судовою реформою. Ще наприкінці березня Президент створив робочу групу з питань судової реформи (очолив її міністр юстиції Олександр Лавринович, а координатором групи невдовзі став перебіжчик із БЮТ, одіозний правник Андрій Портнов, призначений заступником глави адміністрації Президента), а вже позавчора пропозиції щодо реформи обговорили у присутності глави держави й отримали від нього «одобрямс». Після цього реформаторський бліцкриг правників Януковича продовжився: вже під вечір понеділка законопроект від Президента спішно зареєстрували у Верховній Раді як першочерговий. А вже завтра «регіонали» розраховують ухвалити його в першому читанні. При цьому повного тексту цього «судового» пакета чимало незалежних правників та народних депутатів ще не бачили, тож і не беруться коментувати не відомий їм зміст реформи. Розробники законопроекту нахвалюють лише окремі норми, а їхні опоненти — ці ж норми й критикують або вказують на плагіат: мовляв, правники Януковича чимало позитивного запозичили в правників Ющенка.

Головним противником такої судової реформи є голова Верховного Суду Василь Онопенко, який позавчора безуспішно закликав Президента та правників не займатися «одобрямсом, а нести суспільну відповідальність» за окремі неконституційні норми. І не дивно, адже бажання влади утворити спеціалізовані суди урізає повноваження очолюваного Онопенком ВСУ. «Немає країн, де є суцільна спеціалізація... це виняток із загального правила, — каже пан Онопенко. — За такої ініціативи судової реформи, всупереч Конституції, в Україні не залишиться загальних судів».

Реформою від Януковича не задоволена і Юлія Тимошенко (пан Онопенко тривалий час перебував у лавах БЮТ), яка минулого тижня, під час поїздок регіонами, звинуватила Януковича у намаганні підпорядкувати собі судову гілку влади, узяти її «під кишеньковий контроль». «Після цього будь–який політичний спір, будь–який спір із ключових бізнес–проблем буде не судом розглядатися, а, по суті, в Межигір’ї у Януковича, покладаючись на його рівень інтелекту», — обурюється лідерка БЮТ.

В унісон із Тимошенко говорить і член «Батьківщини», але нардеп від «НУНС» Роман Зварич, на думку якого запропоновані Банковою зміни судоустрою, є «певним рейдерством» на суддівську систему. Натомість окремі антикорупційні ініціативи нової влади екс–міністр вважає запозиченими у влади попередньої. «Законопроект щодо статусу суддів пропонувався Президентом Ющенком ще у 2006 році, пройшов перше читання, а потім саме Партією регіонів і був завалений», — зазначив він в ефірі ICTV.

Найбільше ж опозиції муляє очі бажання влади надати Вищій раді юстиції право призначати суддів на адміністративні посади. Мовляв, замість того щоб розширити суддівське самоврядування (як свого часу пропонував Президент Ющенко), нова влада вже нині контролює більшість складу ВРЮ. Президент Янукович нібито свідомо пішов на обмеження власних повноважень (переважно церемоніальних), щодо впливу на суддів заради реформи, але з іншого боку, тепер кожен український суддя залежатиме від його волі. Адже згідно з іншими змінами, нещодавно ухваленими депутатами, ВРЮ (яку очолює кум відомого «підрахуя» Ківалова Володимир Колесниченко) одержала необмежену можливість звільняти «за порушення присяги» будь–якого суддю. Які саме дії вважаються порушенням присяги, законодавець не виписав.

Водночас основні апологети судової реформи — Олександр Лавринович та Андрій Портнов наголошують переважно на антикорупційній складовій законопроекту (мовляв, літати чартерами та святкувати ювілеї на мільйон євро судді вже не будуть), вивченні європейського досвіду (співпраця з Венеціанською комісією нібито дала свої плоди) та вважають своє «дітище» компромісним, тобто таким, що народилося після тривалих дискусій. Президент Янукович додає, що реформа посилить судове самоврядування, зменшить вплив адмінресурсу на Феміду та наблизить її до людей.

«Цей законопроект може бути базовим. А далі життя покаже: якщо в ньому будуть якісь недоліки, якщо чогось ми з вами не врахували, є можливість разом із законодавцем це виправити», — поставив крапку глава держави в дискусіях перед тим, як передати «судовий» пакет до парламенту.

РЕФОРМА

Найгучніші запропоновані норми:

1. Терміни розгляду справ за адміністративними позовами значно скорочено: у суді першої інстанції — 30 днів, на подачу скарги про апеляцію чи касацію — 10 днів, на розгляд апеляції та касації — 30 днів. Повторний розгляд справ скасовується. Під загрозою значних штрафів органи влади надаватимуть суду звіти про виконання рішень Феміди. Судові повістки дозволено надсилати електронною поштою.

2. Голів судів призначає Вища рада юстиції (більшість членів якої — 11 із 20 становлять судді) за поданням Ради суддів спеціалізованих судів. Посада голови суду втрачає престиж, адже повноваження голови значно скорочуються й частково перекладається на керівника апарату суду (призначається Державною судовою адміністрацією). Більша частина повноважень покладається на Загальні збори судів і Ради суддів спеціалізованих судів. Запроваджується нова процедура відбору суддів на перший строк. Комітет ВР із питань правосуддя позбавляється всіх важелів впливу на кадрові питання у судах.

3. Спрощується порядок притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Подання Генпрокурора до ВР щодо підозрюваного судді вже не потрібно узгоджувати з Верховним Судом. Заробітна плата суддів усіх інстанцій суттєво підвищується (судді першої інстанції отримуватимуть 15 мінімальних зарплат), при цьому служителі Феміди зобов’язані публікувати декларації про свої доходи, доходи членів родини та близьких.

4. Верховний Суд скорочується до 20 суддів. ВСУ розглядатиме справи лише у трьох випадках: звинувачення проти Президента України; справи, що розглядаються в міжнародних судах проти держави Україна; якщо два Вищі спеціалізовані суди прийняли радикально протилежні рішення при розгляді однієї і тієї самої справи. Причому створюються спеціалізовані суди — Вищий господарчий, Вищий адміністративний та Вищий суд з розгляду цивільних та кримінальних справ. Також повністю ліквідовують військові суди.