«Рибак» Рибака...

29.05.2010
«Рибак» Рибака...

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

У пресі днями промайнуло повідомлення, що Віктор Янукович, визначаючись із кандидатурою голови КМДА, вже зупинив свій вибір на заступнику голови Партії регіонів, народному депутату Володимирові Рибаку. Особливої сенсації в цьо­му повідомленні немає, адже невдовзі після президентських виборів саме Рибака називали одним із найвірогідніших претендентів на цю посаду. Є інший пікантний нюанс: як і у стосунках із Росією, Янукович надто поспішає. Просто–таки скаче поперед батька в пекло: адже, згідно з чинним законодавством, мером Києва і головою КМДА має бути одна особа. З цього приводу навіть існує роз’яснення Конституційного Суду. Чи є чинний Закон «Про столицю» досконалим чи ні — питання інше. Це закон, і його слід дотримуватись. Тим паче коли його відповідність нормам Конституції підтверджена окремим вердиктом КСУ.

 

У киян заберуть право обирати мера?

До речі, наступного пленарного тижня Верховна Рада розгляне у другому читанні новий проект закону «Про столицю» — у цьому документі саме і йдеться про розмежування ключових столичних посад. У пресі цей проект називають «законом Лавриновича», але насправді над ним трудився не один лише міністр юстиції. Законопроект є плодом спільної праці, до роботи над ним залучали і представників Кабміну, і представників КМДА. На цьому в коментарях «УМ» наголошує перший заступник голови комітету ВР із питань самоврядування Ольга Боднар. Пані Боднар законопроект подобається, вона називає «його непоганим продуктом», готовим до затвердження у сесійній залі.

Її точку зору не поділяє депутат Київради від фракції Блоку Кличка Наталія Новак. «Ми й так обпеклися на нашому мерові, але замість того, щоб його поміняти, збираються міняти закон, причому в тій частині, де йдеться про розділення посад мера і голови Київської держадміністрації», — говорить вона. На думку Новак, «це позбавить Київ реального самоврядування, і вибори мера як такі втратять сенс. Вийде так, що мер іде на вибори з певною програмою, але немає при цьому ніяких економічних чи фінансових важелів, щоб цю програму виконати. Бо вся фінансова влада — в руках людини, яку призначають згори. Тож яким би не був прекрасним кандидат, він просто не виконає своїх обіцянок».

Іще Новак говорить про те, що в новому законі закладено норму, згідно з якою киянам залишать право обирати депутатів Київради, які вже самі обиратимуть мера міста. Цей момент є настільки важливим, що «Україна молода» обов’язково повернеться до аналізу нового закону, але зараз акцент хотілося б зробити на іншому. Чи виграє Київ від того, що головою Київради та керівником міської держадміністрації будуть різні люди, — звісно, є предметом довгої дискусії, особливо якщо накласти на неї фактор Президента Януковича, який призначатиме очільника КМДА. Йдеться про інше: як справедливо зазначає Боднар, новий закон іще навіть не ухвалено, а Янукович уже роздає посади. Цього собі не дозволяв навіть Кучма.

Кличко відмовився «бути обличчям»

Паралель із Леонідом Кучмою напрошується знову, особливо у світлі того, про що минулого тижня говорив «Україні молодій» Вадим Карасьов. Все–таки і ментальність, і освіта, і — відповідно — рівень інтелекту Кучми та його протеже Януковича є настільки різними, що це не могло не позначитися на стилі їхнього керівництва. Ми згадуємо Кучму тому, що у свій час йому захотілося позбутися Олександра Омельченка (колишнього столичного мера і голови КМДА). Та якщо з посади мера відправити Омельченка у відставку могли тільки його виборці, розібратися з другим кріслом було значно простіше. Принаймні, так здава­лося Кучмі, який, власне кажучи, глибоко помилявся. Конституційний Суд закріпив за Омельченком обидві його посади — це давня і широко відома історія, заглиблюватися в яку немає сенсу. Тож яким би «бєспрєдєльщіком» не здавався свого часу Леонід Данилович, навіть він не став у цьому питанні наполягати та нагинати під себе Конституційний Суд.

Янукович, судячи з усього, не зупиниться ні перед чим. «Україна молода» записала коментарі нардепів Зварича та Ключковського, які пояснюють, що, в принципі, навіть прийняття нової редакції закону «Про столицю» не змінює того факту, що колись Конституційний Суд уже висловився з приводу розмежування посади голови КМДА та посади мера. Постійно товкти воду в ступі та підлаштовуватися під забаганки Януковича КСУ не мусить. Хоча не виключено, що цього разу КСУ знову потрапить у ситуацію, коли компетентна думка суддів розписана та затверджена Банковою наперед. У цьому випадку КСУ може зважити на існування нового закону і переглянути власне рішення. Це буде не правильно, зате зручно для влади. А влада не гребує нічим.

Депутат Київради Валерій Карпунцов (фракція Блоку Кличка) в коментарях «УМ» зазначив, що «Януковичу потрібен місток між киянами і ним. Віталій Кличко є тією особою, яка може зробити такий місток, але за яких умов? Віталій в жодному разі не відмовився б від своїх принципів». Фактично не спростувавши, але й не підтвердивши інформацію про те, що Кличку зробили пропозицію стати головою КМДА, Карпунцов припустив, що під час такої розмови особи з адміністрації Президента могли наполягати на тому, щоб Кличко «номінально очолив КМДА і був її обличчям», але нічого не вирішував би на ділі. Принаймні про кандидатуру Кличка наразі вже не йдеться. Янукович просуває «своїх» людей: ера недолугого «космічного» фантазера з його поромами і тунелями під Дніпром добігає кінця. До влади і у столиці йдуть донецькі «пацани»...

 

КОМЕНТАРІ З ПРИВОДУ

Юрій Ключковський,
народний депутат від «НУНС», заступник голови Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування:

— Янукович не має права здійснювати подібні кроки. Є рішення Конституційного Суду. Суд дуже чітко відповів іще за часів Кучми: «Лише особа, яка обрана київським міським головою, може обіймати посаду голови КМДА». На цю посаду її зобов’язаний призначити Президент. Більше того, згідно з законом «Про столицю», Київська міська державна адміністрація, незважаючи на свою назву, є виконавчим органом місцевого самоврядування. Тобто тут я навіть не бачу варіантів: без внесення змін до Конституції Янукович не може такого зробити. Із внесенням змін — інша справа. Можна піти й таким шляхом: внести зміни до закону, а потім вимагати від КС підтведження конституційності своїх дій, і, зважаючи на достатню лабільність Конституційного Суду, можна розраховувати, що він «освятить» подібне рішення. Але треба спочатку істотно змінити закон «Про столицю», причому зробити це конституційним способом. Є ж іще і закон «Про місцеве самоврядування», і Європейська хартія місцевого самоврядування, а це також не можна ігнорувати.

 

Роман Зварич,
народний депутат від «НУНС», голова підкомітету з питань стандартів нормотворчої діяльності Комітету ВР з питань правової політики:

— Очевидно, Янукович є гарантом якоїсь іншої Конституції, а не української. Можу назвати вам цілий перелік порушень Конституції, здійснених Партією регіонів і її очільником Януковичем: починаючи зі скасування місцевих виборів і завершуючи Законом «Про бюджет», в якому очевидні порушення прав громадян. Уже навіть не буду торкатися Закону «Про регламент», який передбачає коаліцію «тушок» і який Янукович підписав, або ж про рішення, що торкаються базування Чорноморського флоту... Жоден закон не може скасувати рішення Конституційного Суду, хоча, в принципі, якщо згадати ситуацію зі створенням коаліції, коли КС зробив протилежне до свого власного рішення, то тоді можливе все. Уявіть собі ситуацію: більшість новий закон «Про столицю» приймає, ми робимо подання до КС, і що тоді? КС визнає, що колись він помилявся? У цій країні можливо все. Говорити зараз про якесь правове поле немає жодних підстав.

 

ОЦІНКИ

Віктор Небоженко,
керівник соціологічної фірми «Український барометр»:

«Регіони» роблять київську політику «під себе»

— Пане Вікторе, як у ситуації з призначенням голови КМДА можна обійти думку Конституційного Суду?

— Рішення КС дійсно необхідно, але Янукович його швидко отримає: КС скаже, що у зв’язку зі змінами до Закону «Про столицю» рішення Президента слід вважати правочинним. Конституційний Суд України вже давно виконує не арбітражну функцію, як у всьому світі, а просто легітимізує рішення виконавчої влади. Інше питання, що це не вирішує проблему столиці і не вирішує проблему «любові» киян до Президента. Якщо він не поставить на чолі КМДА поважну, популярну людину, то для киян це буде додатковий привід образитися на того, хто й так робить великі «корки» у місті. А це вже велика політика, і якщо Янукович цього не розуміє... Власне, може призначити кого завгодно на посаду голови КМДА — на тлі Черновецького всі виглядатимуть чудово. Але все ж таки не враховувати думку «розбещених» демократією киян є великою стратегічною помилкою людини, котра сподівається п’ять років бути Президентом.

— Чи означає призначення Рибака чи будь–кого іншого поступове зведення ролі Черновецького нанівець?

— Так, Черновецького будуть витискати, але не тільки його одного. Річ у тім, що «регіонали» роблять київську політику «під себе». Вони все намагаються робити адміністративними методами, але, повторюю, зі столицею так чинити не можна. Це окрема країна, і після 2004 року їй не можна призначати «начальника»: вулиця все одно залишається в руках киян, а суспільна думка буде проти такого призначення. Я прекрасно розумію, що фінансові та політичні важелі відтягнуть вплив від мерії до адміністрації Президента. Але від такої практики ще в 30–х роках відмовились у містах Західної Європи, а там, думаю, сидять люди, не дурніші від чиновників АП. Це ще погіршить ситуацію, бо буде і «невдалий» мер, і «невдалий» голова КМДА.

— Як ви охарактеризували б самого «героя» — Володимира Рибака?

— Рибак — дуже сильний апаратний працівник, людина, яка прекрасно знає господарство міста... До–нець–ка! А донецькі політики так влаштовані, що всі вони — навіть ті, хто обіймав зовсім дрібні посади — вважають себе здатними займати високі державні крісла. І так само, як Азаров абсолютно не підходить для своєї ролі в умовах жахливої економічної кризи, так і Рибак (великий друг, до речі, Азарова) не може взяти до своїх рук правління у Києві після спустошливого керівництва Черновецького. Кияни повинні обрати собі голову, який буде спиратися на їхню довіру. Інші варіанти просто не пройдуть.