«Червоний» день календаря

22.05.2010
«Червоний» день календаря

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

22 травня у світі відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. Щороку він присвячений іншій темі: 2007–го в центрі уваги були кліматичні зміни, 2008–го — сільське господарство тощо. Наступного року йтиметься про ліси. А сьогодні екологи, біологи, політики та просто небайдужі до теми збереження навколишнього середовища люди з усієї планети обговорять проблему боротьби з бідністю та сприяння її вирішенню за допомогою біорізноманіття.

Нинішнє 22 травня особливе ще й тому, що з нагоди 200–ї річниці з дня народження Чарльза Дарвіна Організація Об’єднаних Націй проголосила увесь 2010–й Міжнародним роком біологічного різноманіття. З огляду на це заходи, покликані допомогти людству усвідомити, якою загрозою для братів наших менших, довкілля та всієї екосистеми планети стала його діяльність, відбуватимуться впродовж усього року. Але кульмінацією спроб донести до свідомості простих громадян, які наслідки мають надмірні споживацькі настрої людства для всього живого, що його оточує, та підказати, як вони на індивідуальному рівні можуть допомогти довкіллю, стане саме сьогоднішній день.

 

Тварини — майже як наркотики

Біологічне різноманіття — це загальна кількість видів (тварин, рослин, мікроорганізмів), які поширені в певній місцевості, їх генетичне розмаїття, адже кожен живий організм не є абсолютно унікальним, а також різноманіття регіонів, у яких ці види живуть. Зараз у світі налічується від 10 до 20 мільйонів видів рослин і тварин, але їх кількість стрімко зменшується. За оцінками Світового союзу збереження (World Conservation Union), щороку з лиця Землі безповоротно зникає 27 тисяч видів. На даний момент під загрозою повного вимирання опинилися 24 відсотки видів ссавців та 12 відсотків птахів.

Унаслідок діяльності людини, стрімкої урбанізації та інтенсивного розвитку сільського господарства у другій половині ХХ сторіччя показники біорізноманіття у світі різко впали. Усвідомлюючи, що це загрожує земній екосистемі, людство замислилося над тим, як загальмувати небезпечну тенденцію. На Саміті Землі 1992 року в Ріо–де–Жанейро світові лідери визначили шляхи порятунку нашої планети від зникнення цілих видів живих організмів і ухвалили Конвенцію з біологічного різноманіття, в якій окреслили цілі, політику та загальні зобов’язання держав–учасників. Нині Конвенцію, яка набрала чинності 29 грудня 1993 року, ратифікували 168 країн світу, зокрема й Україна.

2002 року на черговому такому саміті в Йоганнесбурзі керівники провідних держав узяли на себе зобов’язання зупинити падіння біорізноманіття на планеті до 2010 року. Але ця обіцянка залишилася невиконаною. Із повною відповідальністю до взятих на себе зобов’язань поставилася лише невелика група заможних країн, передусім із Західної Європи. У більшості цих держав ухвалено довготермінові національні плани підтримки біорізноманіття, проводиться просвітницька робота серед населення, запроваджено законодавчі обмеження на шкідливу для природи діяльність підприємств. А з нагоди Міжнародного року біорізноманіття заплановані насичені програми заходів, до розробки яких влада активно залучала активістів та фахівців із неурядових організацій.

Попри всі ці заходи дослідження громадської думки свідчать, що навіть у просунутих західноєвропейських державах переважна частина населення, хоч і чула про термін «біорізноманіття», не зовсім розуміє його значення.

Що вже казати про бідні країни, які від технічного прогресу взяли найгірше — досконалі знаряддя для винищення всього живого.

Оскільки частка «екологічно свідомих» держав у світі є вкрай малою, ситуація набуває катастрофічних масштабів. У сільському господарстві неконтрольовано використовують пестициди та хімічні добрива. Сучасні рибальські траулери зачищають океанське дно від морських мешканців, немов граблі щойно скопану грядку. Викиди харчової, фармацевтичної та металургійної промисловості нещадно забруднюють повітря й воду. Вирубування лісів на планеті загрожує тотальною перебудовою земної екосистеми. А нелегальна торгівля дикими тваринами та їх контрабанда, за даними Інтерполу, стала другим за рівнем прибутків злочинним бізнесом після наркоторгівлі.

Біорізноманіття годує планету

Здавалося б, навіщо у вік технічного прогресу перейматися виживанням якоїсь комахи чи ропухи, про існування яких усе одно, крім біологів, ніхто й не здогадувався? Але це хибне уявлення. Спільні дослідження вчених Цюріхського та Оксфордського університетів довели, що природні екосистеми роблять неоціненний внесок у чистоту питної води, без якої, як відомо, життя неможливе. А третину всієї їжі, яку споживає людство, становлять рослини, запилювані дикими тваринами. Урожайність зернових культур можна підвищити звичайним збільшенням флори і фауни на фермерських землях, тож від більшого біорізноманіття виграє передусім аграрний сектор. Висновок простий: захист навколишнього середовища сприяє підвищенню продуктивності сільського господарства.

Проте із кожним новим звітом, що публікують раз на чотири роки, Світовий союз збереження вносить до списку тварин, яким загрожує повне вимирання, все нові й нові види. Найбільш драматична ситуація склалася в Азії та Африці й на океанських островах, які донедавна були раєм для флори й фауни. Відповідно до прогнозу з останнього звіту, впродовж наступних 20 років безслідно зникне третина видів флори і фауни, що живуть на планеті зараз.

«Біржа» життя

Варто зазначити, що з мільйонів іще представлених на Землі видів флори і фауни близько 90 відсотків і надалі залишаються недослідженими. А зберегти те, чого не знаєш, значно складніше. Як зазначається у статті «Барометр життя», опублікованій міжнародною групою вчених у науковому часописі «Сайєнс» («Наука»), із 10—20 мільйонів видів земних організмів на цей час ідентифіковано лише 1,9 мільйона. З них 48 тисяч внесено до «червоного списку» як таких, що перебувають на межі вимирання. Автори статті пропонують розширити цей перелік до приблизно 160 тисяч, що дало б можливість краще контролювати стан тих видів, які ще можна врятувати. Але для проведення такої роботи потрібно близько 60 мільйонів доларів.

На даний момент контроль над збереженням наявного біорізноманіття полягає передусім у спостереженні за фігурантами чинного «червоного списку». Окрім того, біологи створили так званий Індекс живої планети — Living Planet Index (LPI). До нього внесено 1686 видів рослин та тварин, моніторинг стану яких здійснюється ретельно і постійно. Цей індекс за характером нагадує біржовий: зростання означає оздоровлення, поліпшення ситуації, зниження — погіршення. Упродовж останніх 35 років Індекс живої планети понизився на 28 відсотків. Коментарі тут зайві.

* * *

Кульмінацією заходів, присвячених Міжнародному року біологічного різноманіття, має стати конференція країн — учасників Конвенції з біорізноманіття, яка відбудеться під головуванням Генсека ООН Пан Кі Муна у жовтні в японському місті Нагоя. Британський скульптор Сайлас Бертвісл уже змайстрував спеціально для цієї конференції стіл та 12 стільців. Ці меблі не прості, а з натяком — виготовлені зі зрубаних дерев, які дрейфували у річках та морях. Мертві стовбури колись зелених могутніх велетнів стали символом бездушного та байдужого ставлення людей до природи.

 

ЛІКНЕП

Що таке біорізноманіття?

Біологічне різноманіття — термін, що означає багатство форм життя та природних процесів, частиною яких є живі організми. Він включає в себе:

* Генетичне різноманіття — генетичну варіабельність усіх живих популяцій та окремих представників певного виду;

* Різноманіття видів — кількість видів у певній екосистемі;

* Різноманіття екосистем — різноманіття на вищих щаблях організації глобальних екосистем.

 

ЦИТАТА

Едвард Вільсон,
визначний британський біолог, якого називають «спадкоємцем Дарвіна»:

— Різноманіття життя на Землі переживає непомітну та приховану трагедію, яка вимагає планетарного відгуку на рівні з тим, як тепер сприймається глобальне потепління.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>