Мільйон гривень податків щодня: як «Френдлі Віндтехнолоджі» наповнює бюджети громад Закарпаття
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Учора урядовці — раніше, ніж Держкомстат — оприлюднили статистичні дані динаміки внутрішнього валового продукту. І це не дивно, що чиновники так поспішали: Кабмін Миколи Азарова продемонстрував, на перший погляд, феноменальні успіхи! Так, за перший квартал ВВП зріс на цілих п’ять відсотків, а за березень нинішнього року було зафіксовано плюс 6,7%. Цифри виглядають солідно, адже торік, як ми знаємо, внутрішній валовий продукт упав на цілих 15%.
Посадові особи одразу ж пояснили успіх рішучими та послідовними діями урядової команди і курсом на реформи. З цим категорично не погоджуються експерти. «Нині ми бачимо цілком зворотний процес: за розмовами про розвиток посилюється фіскальний тиск на підприємців. А такі дії роблять бізнес малоефективним», — сказав «УМ» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Вікторію уряду Миколи Азарова він, як й інші експерти, пояснив саме минулорічним падінням. Тобто, торік наша економіка впала настільки сильно, що будь–яка позитивна динаміка вже виглядає перемогою. Нині ж промисловість потроху оживає, і це одразу ж впливає на динаміку ВВП. «Скажімо, торік промисловість упала на двадцять відсотків, і ВВП — на п’ятнадцять. У цьому кварталі ми маємо зростання промисловості на 10,5%, отже, й показник ВВП виглядає цілком логічно», — вважає пан Юрчишин.
«За останні три місяці найбільше зросли машинобудування та хімічна промисловість (близько 25%), а також металургія (19%), — підтвердив динаміку «УМ» експерт Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. — Таким чином, ми бачимо, що нині зростає не споживчий сектор, а той, що працює на експорт». Іншими словами, економічна криза серед простих українців ще не закінчилася: вони не почали більше споживати. Натомість, дякувати за успіхи вітчизняних підприємців ми маємо насамперед динаміці світового ринку. Саме завдяки тому, що світ помалу пробуджується після кризи і «там» зростають виробництво, ціни на метал та іншу сировину, українці можуть пишатися власною промисловістю.
Тож 5% зростання, які можуть стати предметом гордості, насправді є досить незначним успіхом. «З такими темпами нам досить довго доведеться чекати виходу на докризовий рівень», — каже Василь Юрчишин. За його прогнозами, річне зростання ВВП буде приблизно таким, як його бачить уряд — 3,5—4%. (Урядовий показник — 3,7%. — Ред.). «Це так званий консервативний показник. Ми отримаємо його, якщо уряд діятиме звичними методами. Якщо ж застосовуватимемо різноманітні стимули, скажімо, для організації «Євро–2012», то ВВП може зрости до 5,5—6%».
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>
«Ярмарок смаку 2026» — одна з найважливіших гастрономічних подій Львівщини, спрямована на підтримку малих і середніх виробників органічної продукції та крафтових виробництв з усієї України. >>
В кількох локаціях Тернополя — двох парках і дендрарії біля однієї зі шкіл — з’явилися незрозумілі, на перший погляд здалеку, невеликі споруди. >>
У Києві це роками продавали як політичний ситком. З веселими репризами «95 кварталу», жартами про «жадібних банкірів», телевізійним карнавалом на каналах Ігоря Коломойського і нескінченним потоком мемів, де держава виглядала дурною, смішною і безпорадною. >>
Як далеко може бачити людське око? Вчені говорять, що якби не лінія горизонту, то воно могло б розгледіти полум’я від свічки на відстані близько 50 кілометрів. >>