Ішов тролейбус №9...

20.04.2010
Ішов тролейбус №9...

Гурт «Русичі» робить поїздку у міському транспорті веселішою. (Юрія БАКАЯ)

У суботу жителі Одеси, які рухалися із пункту А в пункт В тролейбусним маршрутом №9, опинилися на незвичайній акції — арт–фестивалі в тролейбусі. Ідея вторгнення мистецтва в громадський простір належить формації «Мистецькі мандри», яка вирішила перетворити тролейбус на сцену і галерею водночас.

Замість обдертої реклами на вікнах та стінах розмістили фотороботи українських фотографів, на задньому майданчику обладнали сцену для музичних виступів та літературних читань, а на стелі розмістили інсталяцію. «Ми ставили перед собою три завдання, пов’язані між собою: винести мистецтво за межі галерейних стін, дати доступ до різних видів сучасного мистецтва громадянам, які не відвідують культурні заходи, занадто переймаються політикою чи заклопотані повсякденними турботами, — каже Катерина Радченко, куратор проекту «Тролейбус №9». — А митцям — створити прецедент відкритого спілкування з публікою. Приємно, що підтримали нас не тільки митці, а й фонд «Відродження», якому сподобався сам формат цієї антикризової гуманітарної акції».

Об 11–й годині тролейбус вирушив із депо на свій звичний маршрут, і на першій зупинці, коли до салону зайшли перші пасажири, мистецтво пішло в наступ. Нічого не підозрюючи, подорожні займали місця в тролейбусі, та коли, замість звичного «Сплатіть, будь ласка, за проїзд», у салоні зазвучали вірші, а актори вийшли зі своїми номерами, люди здивовано роззиралися навколо. Глядачі по–різному сприймали «навалу» творчої молоді. «Тролейбус — не місце для дискотеки», — незадоволено зауважила літня пані і поспішила вийти на наступній зупинці. «А мені подобається! Настрій підняли, а то тільки й розмов, що про кризу та про політику», — парирувала інша пасажирка.

Від театральної зупинки тролейбус рухався далі за програмою, і на зміну акторам приходили музиканти та літератори. Свої твори на розсуд глядачів представили як молоді одеські автори (Владислав Хан, Вадим Назаренко–Грунд), так і досвідченіші літератори. Письменники і видавці — брати Капранови, які теж долучилися до арт–атаки, — сприй­няли акцію як новітній спосіб кобзарювання: «На превеликий жаль, Одеса за останні 20 років почала перетворюватись на провінційне місто, де Привоз почав замінювати собою саме місто, і саме такі–от акції повертають Одесі статус культурної столиці Таврії та Бессарабії».

Кілька разів тролейбус дружно підхоплював пісні, а потім ще кілька зупинок імпровізував — співали винятково пасажири. Під час виступів балкано–циганського запального гурту «Топоркестра» та фольк–гурту «Русичі» глядачі вже підтанцьовували, пропускаючи свої зупинки, а перехожі по обидва боки вулиці оберталися вслід тролейбусу, з якого лунала музика. Пізно ввечері на кінцевій зупинці маршруту відбулась завершальна частина акції: на великому екрані показали добірку відео–арту сучасних українських авторів, серед яких була й робота метра, одесита Олександра Ройтбурда. Озвучували відео молоді музиканти і DJ.

Анжелі, водію арт–тролейбуса, яка перед початком хвилювалась більше за митців, сподобалось возити незвичайних пасажирів. До того ж завдяки цій акції старенький тролейбус отримав нове життя: врешті депо знайшло кошти на його ремонт. Чому б управлінню електротранспорту не взяти на озброєння творчий підхід молодих митців задля промоції міського громадського транспорту? Та й не тільки Одеси. Тоді пасажири не вважатимуть поїздку міським транспортом марнуванням часу.

Ганна ЯКОВЕНКО

Р. S.

Одеса не винаходила велосипед. Ходити в народ митці придумали давно, і в Європі, Америці це практикується регулярно — соціальне мистецтво, естетика відносин. У Києві спробу вихлюпнути сучасне мистецтво в урбаністичний побут робила група Р. Е. П. — у 2008 році. Правда, їхня «фотобудка» з проекту «Спільний простір» біля метро протрималася недовго — її закрили через скарги громадян.