Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
«Нова радість»: Любов Славцева, Данило Перцов і Анжела Зайцева. (Фото Дмитра КЛОЧКА.)
Музична культура доби Середньовіччя, Ренесансу, бароко знаходить в Україні нових адептів. Минулого року учасник відомого гурту «Хореа Козацька» Данило Перцов організував невеличку формацію старовинної музики — «Нова радість», куди, крім нього, входять Любов Славцева та Анжела Зайцева. Ці два паралельні проекти різняться репертуаром та набором музичних інструментів. Днями в Музеї друкарства (на території Києво–Печерської лаври) обидва колективи дали оригінальні концерти.
«Хореа Козацька» — це ансамбль, який працює в епічній традиції, виконує українські пісні різних епох. А ми не обмежуємося лише Україною і виконуємо суто старовинну європейську музику середини XVII ст.», — пояснює Данило. В арсеналі «Нової радості» — неймовірні музичні інструменти з екзотичними назвами — перський сетар (струнний щипковий інструмент), курдський даф (тип бубна), пандора (візантійська лютня) — та й музика, яку вони називають європейською, наповнена орієнтальними мотивами. Данило Перцов — пояснює, що широке використання східних інструментів черпає свій початок з європейської готики, яка була близька до східної культури. Концерти «Нової радості» — події ситуативні. По–перше, її учасники беруть участь у різних гуртах. По–друге, організатор формації — Данило Перцов наразі перебуває в Польщі, навчаючись за стипендією Gaude Polonia.
З подібними казусами стикається і «Хореа Козацька». «Поки всіх збереш!» — бідкається відомий бандурист Тарас Компаніченко, ідеолог «Хореї козацької». Те, що для гурту — мінус, для української культури — тільки плюс, адже музиканти «Хореї» — часті гості різних європейських фестивалів. Наприклад, скрипаль Сергій Охрімчук тільки повернувся з польського фестивалю всіх мазурок світу. Інший скрипаль — Михайло Качалов — виступав у Фінляндії. Данило Перцов, як зазначалося вище, студіює в Польщі. Але коли хлопці збираються разом і починають грати — це гарантовані години задоволення й релаксу для слухача. Цього разу «Хореа» зосередилася на пасхальній програмі, уперше виконавши композицію доби Івана Виговського «Хто не хвалить, хто не славить Рождества Пречиста».
«Що ще у вас нового?» — запитую у Тараса після концерту. Виявляється, нещодавно «Хореа Козацька» та «Гуляйгород» записали спільний диск Terra Cossakorum, який уже готують до випуску. «Це платівка на замовлення наших німецьких друзів, які в жовтні приймали нас у Баварії на фестивалі «Український тиждень». Її будуть поширювати в Німеччині та Україні», — розповідає Тарас. Наклад альбому — дві тисячі примірників, меценатом виступила Сібілє Штрак–Ціммерман, до слова, правнучка цукрового магната Леопольда Кьоніга, який володів палацом у Шарівці на Харківщині. Також 28 квітня у Музеї Тараса Шевченка «Хореа» презентує власний диск «Рицер смілостю упоєний».
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>
У Києві відбувається Міжнародний фестиваль «Київські музичні прем’єри-2026». >>
У час надскладних випробувань важливо зберігати єдність, відкритість і довіру. >>
Нещодавно завершився Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest-2026, який тривав майже місяць, із 24 квітня. >>