Каннське щастя України

Україна може похвалитися однією каннською нагородою — у 2005 році «Золоту пальмову гілку» здобула «короткометражка» Ігоря Стрембіцького «Подорожні». Хочеться побажати подібної удачі й повнометражній картині «Щастя моє» (реж. Сергій Лозниця), де одним із співпродюсерів виступає українець Олег Кохан (Sota Cinema Group), фільм — копродукція України, Німеччини, Голландії. Про участь цієї картини в конкурсі стало відомо в четвер, коли оргкомітет Каннського МКФ оголосив перших конкурсантів. Наразі відібрано 16 робіт (список ще буде доповнюватися), які змагатимуться за «Золоту пальмову гілку» з 12 по 23 травня. Серед них — «Обурення» (Outrage) Такеші Кітано, «Інший рік» (Another Year) Майка Лі, «Втомлені сонцем–2» («Утомленные солнцем–2») Микити Міхалкова.

Синопсиси «Щастя мого» повідомляє, що фільм — історія водія–дальнобійника Георгія, який залишає вдома зрадливу дружину і їде шукати пригод у російській глибинці. «Його вантажівка повільно рухається до мети, а сам він заглиблюється у світ страху, жорстокості й зрадництва, що змінює його особистість…» — інтригує анотація до фільму.

— Як на вашу думку, що спокусило оргкомітет відібрати цей фільм? — цікавлюся у Олега Кохана.

— Це питання до оргкомітету, — відповідає він. — Гадаю, відібрали, тому що фільм сподобався. Але серйозно про це можна буде говорити після перегляду й оцінки критиків у Каннах.

— Хто відбирав Олега Муту на оператора (Олег Муту — оператор румунської картини «4 місяці, 3 тижні, 2 дні», що здобув «Золоту пальмову гілку» 2007 року. — Ред.)?

— Ми розглядали декілька кандидатур і зупинилися на кандидатурі Олега Муту.

— Саме з тим прицілом, що він — один із творців фільму, що отримав головну нагороду Канн?

— Якщо ви бачили картину «4 місяці, 3 тижні, 2 дні», то зрозумієте, що ми його відібрали за професійні якості. Не можна брати художника–оператора на фільм із прицілом на Канни.

— Що українського в фільмі «Щастя моє»? Адже режисер — білорус, який учився в Росії і живе в Німеччині.

— Режисер живе і в Україні, і в Німеччині. Там, де він знімає кіно, там він і живе.

— В анотації зазначено, що дія фільму відбувається в російській глибинці…

— Скажімо так — на пострадянському просторі. Це може бути і Білорусь, і Україна, і Росія.

— Чи планується прокат цього фільму в Україні?

— Безумовно. Коли це буде — стане відомо після Канн.

Хоча про національний прокат картини говорити рано та й те, що венеційський призер минулого року — картина «Жінки без чоловіків» іранки Шерін Нешат (де співпродюсером був Кохан) попри всі наміри до України так і не потрапила, теж не додає оптимізму. Хоча Олег Кохан запевняє, що інтерес акредитованої на фестивалі преси до конкурсної картини з України — великий.

У Каннах покажуть ще одну картину, яка має стосунок до України — це «Шантрапа» (Україна—Франція) грузинського метра Отара Іоселіані з Богданом Ступкою в головній ролі. Фільм представлять у позаконкурсній програмі разом із картинами Вуді Аллена «Ти зустрінеш високого темного незнайомця» (You Will Meet a Tall Dark Stranger) та Олівера Стоуна «Уолл Стріт — гроші ніколи не сплять» (Wall Street — Money Never Sleeps), продовження його картини 1987 року з Майклом Дугласом.

Нагадаємо, що журі 63–го Каннського МКФ очолить режисер Тім Бартон, чий творчий поступ ми недавно могли оцінити в 3D фільмі «Аліса в Країні Чудес». А в журі ввійдуть такі відомі актори як британка Кейт Бекінсейл та пуерторіканець Бенісіо дель Торо, а також італійська актриса Джованна Меццоджорно, індійський режисер Шехар Капур, іспанський режисер Віктор Ерісе, італійський кінокритик Альберто Барбера і французький письменник та режисер Емануель Каррер.