Кучма здався,

17.04.2004
Кучма здався,

Юлiя Тимошенко з Вiктором Ющенком: плiч-о-плiч до перемоги. (Фото з сайту www.tymoshenko.com.ua)

      Епоха Леоніда Даниловича Кучми закінчилася 14 квітня 2004 року. Бо ухвалене того дня рішення висунути Віктора Януковича кандидатом у президенти від «широкої демократичної коаліції» свідчить про те, що Кучма здався, психологічно зламався і склав зброю. Словом, у політичному й не тільки житті країни починається новий етап. Такими оптимістичними висновками і прогнозами привітала журналістів на своїй учорашній прес-конференції лідерка БЮТі Юлія Тимошенко.

      Сяючий вигляд пані Юлі вкупі з теплим весняним сонечком, яке зазирало у вікно конференц-залу агенції УНІАН, нагадували про передвиборчий плакат Блоку Тимошенко «Весна перемагає», і думати про Кучму зовсім не хотілося. Але з кожною новою фразою леді Ю. неполітичний настрій вивітрювався — надто вже несподіваними й цікавими були деякі твердження опозиціонерки. Скажімо, за версією Юлії Володимирівни, «зламавшись», Л.Д. «нарешті зважився прийняти гарантії родинної безпеки та недоторканості капіталу від певних кіл Сполучених Штатів Америки». Причому гарантії йому пропонували не за «спасибі», а «в обмін на відхід від влади з власної волі та відкриття шляху до перемоги Вікторові Ющенку». За інформацією Тимошенко, на роздуми Кучмі відвели певний час, і він якраз вклався у потрібний термін. До речі, «прийнявши ультиматум за порадою (а потім і під прямим тиском) свого зятя Віктора Пінчука». Хоча Пінчук міг би й не особливо наполягати, адже «Папі» й без того притиснули хвоста «тоннами компромату, які йому були прагматично пред'явлені, в тому числі і за матеріалами судового процесу над Лазаренком» (Ю.В. наголосила, що, «на відміну від «романтичного» компромату Миколи Мельниченка, цей компромат передбачає прямі і безпосередні репресивні дії адміністрації США»). Окрім того, гарантові загрожувало «блокування закордонних рахунків та можливий арешт на територіях інших країн», тому він, мовляв, не надто й упирався.

      У результаті «Віктора Януковича кинули під танки навіть без гранат, а так — з цікавості, щоб подивитися «Що то воно буде?». І йому, бідоласі, доведеться не лише самому вигрібати з 10-відсоткової ями електоральних симпатій, а й відгавкуватися від усієї «ворожої або байдужої до нього політичної еліти», яка, замість надавати Вікторові Федоровичу підтримку, «агресивно вичікує», чим усе завершиться. Мало того, як стверджує провідниця БЮТі, жодна із солідних фігур влади не сприятиме перемозі Януковича, оскільки Кучма та Пінчук, «виконуючи умови західних гарантів», у «напівтіньовому режимі» будуть змушені працювати на... Віктора Ющенка! А що, мовляв, їм залишається — треба ж якось рятувати свою шкуру. Тим паче, що вони чудово знають: лідер «Нашої України» за моральними якостями належить до іншої «касти»  і поведеться з кучмівською компанією благородно, по закону. А Янукович — хтозна...

      Інша річ — Віктор Медведчук. Цьому жодних гарантій Захід не давав, тому викручуватиметься він, за версією пані Юлі, по-своєму. Уявити собі, що Медведчук буде щиро і з повною віддачею працювати на Януковича, а той, у свою чергу, довіриться есдеківському лідерові, за словами Тимошенко, можна тільки у стані «повної маячні». Або маразму — як кому більше до вподоби. Так чи інакше, «зрозуміло, що такий сценарій — це чистий оксюморон, як «гарячий сніг», «гучна тиша», або «рейтинговий Медведчук».

      Після змальованих Юлією Володимирівною перспектив його кандидатського майбутнього  сердешного Януковича навіть стало трохи шкода. Вочевидь, перемога на виборах йому точно не світить (так принаймні запевняє лідерка БЮТі), бо для цього «немає підстав». А якби колишній зек Янукович завдяки якомусь неймовірному збігу обставин таки став на чолі держави, то  Гімн України треба було б змінити на «Владимирский централ» — пожартувала пані Юля (хто не знає — це класичний приклад так званого «російського шансону». — Авт.). Висновок: «розглядати варіант можливої перемоги Віктора Януковича потрібно, але без ажіотажу». Бо насправді «опозиція з єдиним кандидатом на посаду Президента буде перемагати і будувати Україну, як ми всі очікуємо».

      А тим часом серед провладних сил, «згуртованість» яких — це «головний міф, який треба спростувати», «кожний гратиме у свою гру». Зокрема, у Верховній Раді «найближчим часом продовжиться активний розпад більшості» й депутати «розсортуються між найвірогіднішими кандидатами на посаду Президента». У них-бо просто іншого виходу немає після гучного провалу вистражданої Банковою політреформи. Якій, до речі, «прийшов справжній кінець». Щоправда, Тимошенко припускає, що «останню шалену спробу» протягти-таки зміни до Конституції повністю виключати не можна, але все одно владі з цього не буде жодної користі, бо вона «не матиме реального силового та організаційного забезпечення». До того ж якщо більшості й «лівим» справді заманеться переголосовувати зміни до Основного закону, їм доведеться спершу відставити спікера, оскільки Володимир Литвин чітко заявив, що на нинішній сесії більше цього робити не дозволить. А «в нинішньому парламенті» змістити Литвина «було б нелегко». Та й Янукович виступить проти реформування, бо який же йому сенс обіймати президентську посаду, якщо вона не даватиме реальної влади?

      Отже, реформі точно капут, опозиція виграє, а Януковичу точно непереливки. Залишається Віктор Медведчук. А він, за версією пані Юлі, «разом з певними колами Російської Федерації, «під столом», «на повну потужність», працюватиме на перемогу... Олександра Мороза. Бо лідер Соцпартії — «це єдиний політик, з яким він (Медведчук. — Авт.) зміг знайти спільну «конституційну» мову». Змалювавши райдужні перспективи головного соціал-демократа України (об'єднаного) в разі перемоги головного соціаліста, Тимошенко зауважила, що тепер усе залежить від Мороза — піде він на такий союз чи ні. «Варто почекати і подивитися, чи розпочнеться «розкрутка» Олександра Олександровича на телеканалах Медведчука й чи відмовиться Мороз остаточно від спільного висунення Віктора Ющенка єдиним кандидатом від опозиційної трійки», — констатувала Ю.В. А тим часом Медведчук, якому треба встановити тісніші відносини з російською владою, разом із РФ востаннє «проекзаменують» наш парламент під час голосування за ратифікацію угоди про створення ЄЕП.

      Незабаром справжні наміри всіх українських політиків «буде видно як на долоні», — підсумувала Юлія Тимошенко. Бо «сьогодні ми вступили в таку фазу політичної боротьби, що секретів у публічній політиці більше не існує».

  • У Верховній Раді оголошено перерву

    Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>

  • Почати знизу

    Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>

  • Вiдставили до лiкарнi

    Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>

  • «УДАР» коліном

    Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>

  • Морозу відріжуть зв'язок,

    Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>