За гостинність медалі не дають

17.02.2010
За гостинність медалі не дають

Дебютний виступ Катерини Костенко й Романа Талана суддів не вразив. (Фото Рейтер.)

У понеділок українська делегація на Олімпійських іграх влаштувала офіційний прийом–презентацію нашої держави. Власне цим «синьо–жовті» переймалися чи не більше, ніж спортивною складовою, оскільки позавчора подвигів від наших атлетів на олімпійських аренах ми не дочекалися.

 

Дім, милий дім

Цього разу, на відміну від літньої Олімпіади в Пекіні, затягнути нинішнього президента МОК Жака Рогге до Українського дому не вдалося. Натомість на запрошення голови НОК Сергія Бубки відгукнувся не менш поважний гість — Хуан Антоніо Самаранч — багаторічний керманич міжнародного олімпійського руху, попередник Рогге. Разом із ним до Української католицької церкви в центрі Ванкувера прийшли чимало членів МОК, представників олімпійських комітетів кількох країн, інші офіційні особи іноземних делегацій. Ну, й, звісно, наші діаспоряни. За всіх «синьо–жовтих» спортсменів «віддувалися» фристайлісти на чолі з головним тренером Галиною Досовою.

«Свою участь в Олімпійських іграх ми вважаємо поштовхом до подальшого розвитку зимових видів спорту в нашій країні. А те, що до Українського дому приходять такі поважні гості, є свідченням високої оцінки спортивної моці нашої держави в очах світової громадськості», — звернувся до гостей пан Бубка. Також головний олімпієць країни відзначив міцні зв’язки між Канадою та нашою державою, адже більш як 1,3 млн. мешканців Країни Кленового Листя мають українське походження.

Почесний президент МОК Хуан Антоніо Самаранч відзначив вагомий внесок, який Україна робить у розвиток олімпійського руху в світі. А міністр у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко нагадав, що після подібного прийому в Пекіні–2008 наші спортсмени завоювали перші золоті медалі.

«Судячи з вражень, якими ділилися зі мною гості, прийом, сам Український дім і особливо наша національна кухня їм сподобалися. А це означає, що ми гідно представили культуру України світовій спільноті», — підсумував вечір Сергій Бубка.

Із дальнім наближенням

Наразі нам залишається втішатися схвальними відгуками від української гостинності, адже спортсмени поки що медалями не балують. Позавчора найбільше шансів наблизитися до трійки призерів серед наших мала лижниця Валентина Шевченко. Утім на дистанції 10 км вільним стилем, яка не відноситься до улюблених 34–річною броварчанкою, лідер нашої збірної показала дев’ятий час.

Як згодом розповіла сама Шевченко, на другій половині траси вона відчувала гострий біль, оскільки за п’ять днів до старту травмувала на тренуванні міжреберні м’язи. Тепер спортсменка сподівається якнайшвидше відновитися до наступних гонок, але складність полягає в тому, що антидопінговий комітет дозволяє вживати далеко не всі ліки. Попри це, у Валентини є велике бажання принести країні олімпійську медаль.

На своєму посередньому рівні виступили інші наші лижники — як троє жінок, так і двоє чоловіків у гонці на 15 км. Хоча головний тренер збірної В’ячеслав Яржинський хотів хоча б когось побачити в тридцятці найкращих.

Прощальні рухи

Для фігуристів Тетяни Волосожар і Станіслава Морозова нинішній форум, скоріше за все, стане останнім у їхній спільній кар’єрі. Адже Стасу — 31 рік, тоді як Тані всього 23 — її вже зараз сватають у пари до кількох перспективних партнерів. Після не надто вдалого виступу в короткій програмі, наступного дня в довільній кияни продемонстрували прокат, який Волосожар назвала найкращим у сезоні. Утім це дозволило їм піднятися з дев’ятого лише на восьме підсумкове місце.

«Зазвичай перед довільною програмою через нервування я не сплю. А тут, у Ванкувері, мені вдалося виспатись — напевно, це й допомогло виступити впевнено й кататися без побоювань. Тож завершуємо Олімпійські ігри мажорним акордом, який для мене, скоріше за все, стане останнім на великій льодовій арені», — сказав Морозов.

А от друга наша спортивна пара лише почала свій олімпійський шлях. Перший млинець вийшов глевким — на дебютних Іграх Катерина Костенко й Роман Талан із Дніпропетровська опинилися на 20–й, останній, позиції. Утім український слід на п’єдесталі таки був — разом із партнером «бронзу» Німеччині принесла колишня киянка Олена Савченко.

Наближається до завершення й кар’єра обох українських санниць. Після перших двох спроб 37–річна Наталія Якушенко й 40–річний прапороносець нашої збірної, Лілія Лудан, розташувалися на 13–му і 19–му рядках протоколу відповідно. Сьогодні зранку за київським часом, після ще двох спусків, визначилися медалістки серед жінок.