Хвилювання і промахи

16.02.2010
Хвилювання і промахи

Валя Семеренко готується до гонки переслідування. (Фото Рейтер.)

Добре, що наші чиновники усвідомили, що Україна — далеко не лідер серед зимових видів спорту. Тож вимагати від спортсменів розсипу медалей начебто ніхто не збирається. Але ж серцю вболівальника не накажеш задовольнятися сухою статистикою й невеселими реаліями — воно прагне свята від успіхів наших олімпійців. І вже перші два дні Ігор у Ванкувері ледь не принесли «вантажівку з цукерками» на нашу вулицю.

 

Втрачені шанси

Минулих вихідних уся країна небезпідставно стежила за біатлонними гонками, адже тут половина українських збірників має шанси зійти на п’єдестал — надто ж у такій непередбачуваній дисципліні як спринт. До того ж погода Ванкувера посприяла тому, аби підсумкові протоколи більше нагадували результати лотереї, ніж логічну розстановку сил у світовому біатлоні. Особливо «пощастило» позавчора чоловікам, коли впродовж півтора годин із неба Уїстлера сипався і сніг, і дощ, спортсменів штормив вітер, а насамкінець визирнуло сонечко, створивши ледь не ідеальну картину зимового дня.

Через усі ці негаразди ледь не продерся на п’єдестал лідер нашої чоловічої команди Андрій Дериземля. Чернігівчанин набрав чудову спортивну форму й продемонстрував високу швидкість, лижі несли його чудово, але все зіпсувала стрільба. Причому обидва про­махи Дериземля зробив лежачи, тоді як стоячи відпрацював «чисто». Якби не два штраф­них кола, Андрій узагалі міг стати олімпійським чемпіоном.

Сам спортсмен обережно оцінив свій виступ. «Чесно кажучи, не знаю, чому не відстрілявся краще. Був легкий вітер, але він не заважав, та й стріляв я начебто як завжди. П’яте місце — непоганий результат, але це не те, до чого я прагну», — висловився біатлоніст–максималіст. Старший тренер команди Микола Зоц поставив оцінки «добре» Сергію Седнєву й Сергію Семенову, а от ветераном В’ячеславом Деркачем залишився незадоволений. Тепер фахівець очікує на приємні сюрпризи від Дериземлі у вівторковій гонці переслідування.

Вочевидь, хвилювання завадило проявити свої найкращі якості сумським сестрам Семеренко. Обидві, як це нерідко в них буває, синхронно помилилися на одному й тому ж рубежі: після ідеальної стрільби лежачи настріляли «в молоко» зі «стійки». Успішним можна вважати 18–те місце дебютантки Олімпіад тернополянки Олени Підгрушної. А досвідчена чернігівчанка Оксана Хвостенко підтвердила свій високий клас, ставши кращою серед наших, хоча сезон для неї через хвороби складався непросто.

Без надії сподівалися

Ще до церемонії відкриття Ігор свої кваліфікаційні змагання почали стрибуни з трампліна. Мріями про медалі на 95–метровому трампліні наші себе не обтяжували. Утім Володимир Бощук і Віталій Шумбарець, на відміну від Олександра Лазаровича, успішно пройшли кваліфікаційний відбір із непоганими 23–м і 37–м місцями відповідно. Щоправда, в основному раунді вони погіршили свої позиції, пояснивши це хвилюванням. Бощук зізнався, що через це навіть погано спав, а от Шумбарець послався на проблеми акліматизації й обіцяв виправитися на більшому трампліні.

Катастрофою назвав вис­туп свого підопічного Мико­ла Козлов, наставник нашого єдиного двоборця Володимира Трачука. «Володимиру явно не вдався стрибок, адже на тренуваннях він показував кращі результати. Прикро, що завдання–мінімум — потрапити до числа 30 найкращих — ми не виконали», — констатував фахівець.

Більшими, але не надто великими виглядали шанси зійти на п’єдестал нашої пари фігуристів у складі Тетяни Волосожар і Станіслава Морозова. У короткій програмі Стас ледь не впав, виконуючи стрибок. «Дуже нервувався», — сказав Морозов. Проте його партнерка вважає, що не лише це відкинуло киян на дев’яте місце після першого виду. «Наш прокат був далеким від того, що ми показали місяць тому на чемпіонаті Європи», — засвідчила Таня.

Ще один наш дует — Катерина Костенко й Роман Талан із Дніпропетровська — показав лише 19–й результат серед 20 учасників. Медалі в цьому виді вручали сьогодні зранку за київським часом.