Дух Берлінале

11.02.2010
Дух Берлінале

Кадр із фільму «Разом поодинці», з якого стартуватиме Берлінале. (Фото Рейтер.)

Один із найбільших світових кінофорумів досяг пенсійного віку. Одначе молодиться з усіх сил... І, схоже, ніякі кризи на ньому не позначаються. Величезна програма фільмів і гарантована увага глядачів, передусім німецьких. Так було всі останні роки: яку б стрічку не показували — зал повний. Власне, це і є основною роботою справжнього фестивалю, його культурною місією — творити особливу людську спільноту, об’єднану певними цінностями, світоглядними передусім. Берлінале, і це вже є давньою традицією, орієнтований на контекст політичний і геополітичний, на аналітику соціального облаштування життя у різних його сегментах.

Відтак промовистою є сама назва фільму відкриття — «Разом поодинці», що виглядає ледь не як чільне гасло фестивалю. Режисер стрічки, китаєць Ван Цяньань, три роки тому тріумфував у Берліні, отримавши за картину «Весілля Туї» «Золотого ведмедя». А на закритті — 20 лютого — ми побачимо роботу японця Йоджі Амаду «Про її брата». Берліну належать особливі заслуги щодо популяризації кіно Японії, Китаю, Тайваню, Кореї...

Радянське кіно мало шалений попит на рубежі 1980—90–х років, у часи перебудови. 1989–го, скажімо, «Астенічний синдром» Кіри Муратової отримав «Срібного ведмедя»... Потому інтерес до росіян, українців, грузинів підупав. Найчастіше ображалися на те росіяни, чиї фільми не завжди потрапляли до великого конкурсу (в офіційних паралельних програмах — «Панорамі», «Форумі» їх завжди було чимало). Цього разу в конкурсі фільм росіянина Олексія Попогребського «Як я провів це літо / Как я провел этим летом» (саме так в оригіналі). За попередньою інформацією, картина є психологічним трилером. Дія відбувається на Чукотці. На полярній метеостанції залишились двоє. Їхні стосунки поволі набувають особливої конфліктності... Теж «разом поодинці»? Росіяни будуть ще у короткометражному конкурсі — «Начальник» Юрія Бикова, у «Форумі» — картина Ігоря Волошина «Я», у програмі «Покоління» — анімаційна «Козина хатинка» Марини Карпової та «Дерево дитинства» Наталі Мірзоян.

Загалом у конкурсній програмі — 26 фільмів. Журі, очолюваному Вернером Херцогом, доведеться вибирати з доволі сильної програми. Тут і один із зачинателів данійської «Догми» Томас Вінтербергер із картиною «Субмарино», і знаменитий китаєць Джан Імоу з фільмом «Проста історія локшини», і класик японського кіно Кодзі Вакамацу з «Гусінню», і скандальний Роман Поланський із «Письменником–привидом» (скандал у тому, що знаменитий режисер знаходиться під домашнім арештом, усе ще тягнеться давня історія зв’язку з неповнолітньою). З молодших — данійка Перніль Фішер пропонує свої роздуми про «Сім’ю» (так називається її стрічка), а от румунський режисер Флоріан Шербан обіцяє щось безтурботніше — «Хочу свистіти — буду свистіти». З цікавістю варто очікувати дебютну роботу Наталі Смирнової «Головоломка» (росіянка за походженням представляє Аргентину; до речі, Латинська Америка є обов’язковою в конкурсі останніх років). Ще один дебют належить Бурхан Курбані з Німеччини (фільм «Шахиня»).

Буде у програмі і «Мамонт» — французький, Гюстава Керверна і Бенуа Делепін, з Жераром Депардьє та Ізабель Аджані у головних ролях. Обоє акторів мають прибути до Берліна, як і чимало інших зірок світового кіно. Звичайно, чимало американців — куди ж без них? Мартін Скорсезе з «Островом проклятих», біографічна стрічка Роба Епштейна і Джеффрі Фрідмана «Стогін» (про Алена Гінзберга, культову постать бітників), комедійна стрічка «Дай, будь ласка» Ніколь Холофсенер...

Нашого цвіту небагато, а все ж є трохи. «Глухота» Мирослава Слабошпицького пройшла у конкурс короткометражних стрічок. Українська кінофундація та компанія Nemiroff презентуватимуть фільм «Відторгнення» Володимира Лерта — на міжнародному кіноринку, де працюватиме павільйон України. Допитливі учасники Берлінале зможуть познайомитися з доробком нашого кіно за допомогою «Каталогу українського кіно 2009/10», що містить інформацію не тільки про вже зроблене, а й про фільми, що знаходяться на фінальній стадії виробництва. У якому стані наше виробництво, їм, напевно, не скажуть, аби не псувати оптимістичну атмосферу ювілейного фестивалю...