Незважаючи на шалену увагу в останній місяць до персони співака Василя Лазаровича, він залишається «темною конячкою», людиною, що складається з багатьох суперечностей. Критикуючи закони шоу–бізнесу, він усе ж працює за ними: брав участь у конкурсах «Слов’янський базар», «Нова хвиля», тепер пробує себе на «Євробаченні». Дзвінок із редакції «УМ» застав Лазаровича на рідній Івано–Франківщині: разом із дуетом «Світязь» він давав давно заплановані концерти. Директор співака порадувала новиною про почесну грамоту, видану Косівською райадміністрацієї за внесок у розвиток культури (щиро вітаємо!), й повідомленням про запрошення Лазаровича на національні фінали «Євробачення–2010» у Сербію, Словаччину, Чорногорію та Азербайджан.

Оскільки «Євробачення» — це конкурс пісні, дане інтерв’ю — спроба розгледіти у Василеві Лазаровичу особистість, артиста, співака з його баченням слухацької аудиторії й кон’юнктури музичного світу. Зрештою, за його словами, при виборі конкурсної пісні «останнє слово за мною... і за глядачами». А наразі єдиний очевидний козир Лазаровича — його голос: приємний оксамитовий бас–баритон.