Уряди України та Угорщини домовилися про права нацменшин
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Маніфест другого туру
21.01.2010
Україна зробила свій цілком прогнозований вибір. Чому так вийшло — можна довго дискутувати, але не треба, зупинімося на тому, що ми на це заслужили.
Отже, спробую сформулювати своє ставлення до того, що має відбутися у найближчі три тижні з апофігеєм 7 лютого.
І. Фігня
Найімовірніше, у разі перемоги будь–кого з цих двох на Україну чекає Фігня.
1. Фігня в жодному разі не однакова — дуже різна, як і кандидати. В одному її варіанті буде більше кацапо–совкізму, у другому — гламур–фашизму.
2. Кожен бачить зміст і міру цієї Фігні по–своєму в залежності від своїх пріоритетів. Для мене, як українця–гуманітарія–журналіста, головним загрозливим елементом у нашій будучності є, з одного боку, ходіння строєм і ухвалення Закону «Про Правду», з іншого — узаконене русотяпство. Хтось, імовірно, більше хвилюється про повернення ПДВ, єдиний податок, вільні економічні зони, ручне управління гривнею, житлово–комунальні тарифи абощо, і навіть може вважати мої побоювання смішними... Ну і так далі.
3. Те, наскільки скоро настане Фігня і наскільки глибокою та безнадійною вона буде, залежить від низки як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Це перебіг та результат післявиборчої боротьби та супутніх кулуарних переговорів, опірність суспільства, потужність опозиції, майбутні місцеві та парламентські вибори, тиск із боку Росії та Заходу і багато іншого. Грубо кажучи, ми в ситуації організму, який уже підхопив вірус грипу, а чи буде це три дні високої температури, чи пневмонія і киснева маска, — залежить і буде видно. Не виключено, що всі відбудуться легким переляком, але малоймовірно.
4. До речі, Фігня для обох кандидатів, як і страждання/смерть організму для вірусу, не є самоціллю, а лише побічним ефектом боротьби за здобуття та втримання влади і видоювання з держави якомога більшої кількості ресурсів.
5. Імовірність тяжкої форми Фігні з колапсом, комою і смертю порівняно невисока, але в обох випадках приблизно однакова. Тому вибір між двома її варіантами є безідейним киданням монетки.
6. Переконання себе в тому, що Фігня в одному з випадків буде не такою вже й страшною, є ментальною мастурбацією і самообманом.
ІІ. Вибори
Окрім примарних варіантів путчу чи зриву виборів, альтернативи перемозі одного з двох кандидатів немає. Хтось із них точно стане Президентом і буде ним наступні п’ять років, якщо нічого не станеться. Далі див. пункт І.
1. Боротьба буде надзвичайно запеклою, оскільки обоє кандидатів мають останній шанс: за п’ять років Тимошенко остаточно випаде з категорії «привабливої сексі–вумен», а Януковичу на зміну прийде який–небудь Тігіпко (як виявилось, це дуже легко).
2. У будь–якому разі, хоч хто з них переможе, рано чи пізно всі нормальні українці будуть до нього в опозиції.
3. Беручи участь у виборах, агітуючи чи навіть просто дискутуючи про те, хто з цих кандидатів є «меншим», а хто — «більшим» злом, «за» чи «проти» кого варто голосувати, ви підвищуєте загальну енергію цієї боротьби.
4. Грубо кажучи, ви легітимізуєте перемогу одного з них і ускладнюєте собі ж майбутнє завдання — викинути його, щоб звільнити місце для нормальних політиків. Якщо, звісно, вас цікавить ваше майбутнє.
5. Розмови про те, що обрати треба «слабшого» і «передбачуванішого», суть казуїстика і самообман. Той, хто буде обраний, стане сильнішим. Вони не змарнують свій рейтинг, як попередник.
ІІІ. Висновок
1. Замість брати участь у боротьбі за організм двох хвороб, сподіваючись на те, що одна з них менш смертельна, є сенс почати лікуватись від обох уже зараз. А коли одна виграє — зосередитись на лікуванні від неї. Не забуваючи і про доліковування від другої, до речі.
2. Ми, висловлюючись термінологією Гриценка, — громадяни «не їхньої» України, і визначення переможця між ними аж ніяк не є нашим громадянським обов’язком.
3. Із неприємностями (Фігнею) треба боротися у міру їх надходження, не драматизуючи і не посипаючи голову попелом.
4. 7 лютого — прекрасний день для того, щоб виспатись і відпочити перед концертом Depeche Mode. А якщо ви туди не збираєтесь, то зробити ще щось корисніше і приємніше, ніж голосування навмання за якусь фігню, яка з імовірністю 50% може виявитися фіговішою за іншу.
5. Ця Фігня минеться, як і все решта. Чи будемо ми на той момент ще актуальні — залежить від нас.
