Життя свиняче

20.01.2010
Життя свиняче

Працівниця ферми Лілія Басараб: «Це наш Малиш!» (Фото автора.)

У селі Крупське Золотоніського району Черкаської області на тамтешньому свинокомплексі «прописалися» французькі свині. Вони так успішно «в’яжуть сало», що примудряються набирати вагу майже до 380 кілограмів. На цій фермі не тільки вирощують свиней на м’ясо, але й успішно займаються їх розведенням. Нині у приміщеннях з євровікнами — 15 тисяч породистих свиней білої масті, 1300 з яких «працюють мамами». Щоб свиняче життя було комфортним та ситним, черкаський інвестор уклав у цей проект 40 мільйонів гривень.

 

Справжній аврал — це коли одночасно триває опорос 20 свиноматок

Поки що в дію введено тільки першу чергу свинокомплексу «Золотоніський бекон» — так тепер називається це сільськогосподарське підприємство. Воно міститься у відреставрованих корпусах, до яких при в’їзді в село Крупське повертає асфальтова дорога, обрамлена молодими туями. Червону стрічку, враховуючи важливість такого комплексу для розвитку тваринницької галузі Черкащини, перерізав обласний голова Шевченкового краю Олександр Черевко та інвестор цього комплексу — генеральний директор Черкаської групи компаній «Надія» Андрій Казарян. А потім усім гостям, у тому числі й представникам ЗМІ, видали одноразовий спецодяг і запросили на екскурсію. Санітарна безпека на цій свинофермі — не просто слова. Тож заходити до свиней можна тільки у спеціальному одязі — халатах, шапочках і бахилах.

«На комплексі трудиться нині 120 працівників, середня зарплата — 1860 гривень», — розповідає Андрій Казарян. На правах господаря він, разом із директором «Золотоніського бекону» Галиною Дубовик, охоче знайомить нас із цим сучасним господарством.

У корпусах чисто й незвично тихо. Після ранкової трапези свиняче царство поголовно відпочиває, щоб «сало зав’язалося». Та як тільки оператор свинокомплексу Надія Побиванець умикає автоматичну лінію подачі корму, аби продемонструвати нам її роботу, свині, наче по команді, підхоплюються і чимчикують до годівниць. Апетит у них неабиякий: звуки плямкання лунають на весь корпус.

«Ми їх годуємо два рази — ранком і ввечері. Це майбутні «мами». Вага кожної — 280—300 кілограмів. Поповнення від цих свиноматок чекаємо за два місяці й три тижні. У нас є й рекордсменки, які вже по дев’ять опоросів мають», — пояснює Надія Побиванець. Вона каже, що «пологи» на фермі частенько бувають масовими, це коли народжують одразу 20 свиноматок, і в кожної з’являється по 15 поросят. Тоді операторам свинокомплексу немає коли вгору глянути — справжній аврал. Новонароджених поросят тримають біля свиноматок 28 днів, а потім їх відлучають, і починається відгодівля.

Надія Миколаївна не приховує, що роботу на такій сучасній свинофермі селяни вважають престижною. Беруть сюди зазвичай молодих селян із самого Крупського та ще із сусіднього села Синьооківки. Тож радіють люди — «добре, що є можливість працевлаштуватися та ще й у таких умовах — семигодинний робочий день, комфортні роздягальні з душовими, спецодяг і безкоштовні обіди.

Для французьких свиней — шість українських меню

У сусідньому корпусі — шумно і гамірно. Тут живуть «мами» зі своїми капловухими малюками. Біля кожного станка дихає жаром спеціальна плита для обігріву. Тож не дивно, що доки розморені теплом свиноматки відпочивають, їхня «дітвора» гарцює навколо, ляскає вухами, вертить хвостиками, хрюкає, верещить, зіштовхується лобами, не забуваючи у цій поросячій гульні періодично цмолити мамине молоко. Одного такого швидкого маленького «п’ятачка» директор «Золотоніського бекону» Галина Дубовик виловлює в загороді й дає в руки черкаському «губернатору» Олександрові Черевку. Порося затихає, але з цікавістю зиркає навколо з–під великих вух. «Важкеньке?» — не втримуюсь від запитання. «Ага! Ще й цупкеньке таке!» — усміхається пан Черевко.

«Середня вага таких поросят — вісім кілограмів, у них шість раціонів годування. І для кожного віку — той корм, який допомагає їм рости. Корми у нас свої, із тих зернових культур, які група компаній «Надія» вирощує на полях Крупського та Степаньок», — пояснює Галина Іванівна.

Далі вона показує відгодівельне поголів’я породистих свиней із французьким родоводом. Й уточнює, що товарна свиня виростає за шість місяців завдяки своїм генетичним даним, які мають високий вплив на ріст і розвиток тварини, та завдяки збалансованим кормам, де є вітаміни, мінерали й амінокислоти. Важливу роль відіграють й умови утримання тварин — у корпусах тепло і працює система вентиляції.

До речі, неабияке враження справляє генетика білих свиней. Нам показали одного з «татусів» цієї капловухої сімейки. Своїм зростом той хряк змахував на гарне теля. А його вага, кажуть, майже 400 кілограмів.

«Це наш Малиш! Ми дали йому таке ім’я, — гладить велетенського кабана по широкій спині працівниця ферми Лілія Басараб. — Він нас знає, бо ми з ним розмовляємо, як на роботу приходимо».

Тваринництво — задоволення не з дешевих

Узагалі свиняче життя на цій фермі розпочалося три роки тому. Тоді свинарники колишнього СТОВ «Крупське» були капітально відремонтовані, а з фірми «Франс Гібрид» завезли 337 свиноматок і 22 хряки. Вони й стали прабатьками нинішнього поголів’я. Тепер, коли на свинокомплексі кількість хрюшок зросла аж до 15 тисяч, перша черга «Золотоніського бекону» запрацювала на повну потужність. Як зазначає керівник цього сільськогосподарського підприємства Галина Дубовик, на свинокомплексі в Крупському досягли таких самих результатів, які мають свиноводи Європи». Вже наступного року тут планують вийти на 40 тисяч здаточного поголів’я. А покупцями м’яса, виробленого на цьому підприємстві, є відомі м’ясопереробні підприємства України.

«Я казав, що наш ключ до успіху — це інвестиції, сучасні технології та високопрофесійні менеджери. У будівництво першої черги було вкладено до 40 мільйонів гривень, і Черкащани застосовують найсучасніші технології вирощування свиней. Ці технології нічим не відрізняються від тих, за якими працюють у Данії. І саме з таких конкретних справ будується наш добробут», — зазначив після побаченого черкаський обласний голова Олександр Черевко. Він підсумував, що за п’ять минулих літ Черкащина повернула собі славу, яку мала ще в радянські часи, коли щороку виробляла 220—230 тисяч тонн м’яса. Адже торік черкаські тваринники виробили 300 тисяч тонн м’яса.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>