Пробудження козацьких генів

29.12.2009
Пробудження козацьких генів

Біля освяченої Покровської каплиці в селі Жуки. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

Суботня робоча поїздка Президента Віктора Ющенка на Полтавщину почалася з його участі у відкритті та освяченні новозбудованої Покровської каплиці УПЦ Київського патріархату в селі Жуки поблизу обласного центру. Невелика ошатна споруда стала перлиною першої черги меморіального комплексу на честь Українського козацтва. Поки що тут, окрім каплиці, звели увінчаний хрестом Курган пам’яті (невдовзі на місці хреста постане скульптура Покрови Пресвятої Богородиці) та пам’ятні знаки відомому літописцю Самійлові Величку і словацькому священику, просвітителю, письменнику Даніелю Крману, подорожній щоденник якого став одним із найдостовірніших документальних свідчень подій, що передували Полтавській битві 1709 року. Згодом заплановано збудувати величний пам’ятник лицарям української волі.

 

Дорога до храму єднання

Ідеться про справді історичне місце, де свого часу жив, творив свій літопис і закінчив земний шлях Самійло Величко, де стояла спочатку дерев’яна, а потім і мурована Покровська церква, були поховання козацької старшини, зрештою, де перед Полтавською баталією зійшлися майже впритул козаки, які «примкнули» до шведського короля Карла, і козаки гетьмана Скоропадського, що воювали на боці російського царя Петра І. Катастрофічна поразка шведсько–українського війська, здавалося, назавжди утвердить повновладними господарями цих земель нащадків козацької старшини з «русофільської» династії Кочубеїв. Однак після ще однієї «перемоги» над Україною російських більшовицьких орд на початку ХХ століття тим же таки затятим «антимазепинцям» Кочубеям довелося тікати з рідних країв світ за очі, а від їхнього родинного склепу в Жуках не залишилося навіть сліду. Як і від могили Величка, Покровської церкви, інших старожитностей, на руїнах яких багато десятиліть «буяли» бур’яни...

Та, за словами Віктора Ющенка, через три століття таки «пробудилися гени» у місцевих козацьких нащадків, і вони зініціювали відродження намоленого місця. У виступі біля тільки–но освяченої каплиці глава держави закликав пам’ятати, що 300 років тому саме під Полтавою українці «самі себе звоювали», і з огляду на гіркі уроки історії над усе дбати про єдність нації. «Чому нас привчають до того, що можна жити у православ’ї з чотирма конфесіями, сваритися, принижувати, взаємознищувати один одного? — зазначив Президент. — Адже якщо немає духовної єдності, то як нам продемонструвати єдність світську? Тому я просто благаю вас, незалежно від конфесій, всіляко підтримати переговорний процес між двома великими духовниками, які стоять на чолі Київського патріархату і Московської метрополії в Україні, з однією метою — як створити в Україні Єдину помісну православну церкву. І духовенство, і миряни мають подати один одному руки та промовити: ми єдині, у нас одна нація. Більше, ніж церква, ніж наша віра — ніщо не може нас об’єднати».

«У парламент прийшла секта на чолі з божком»

А в переповненій залі полтавського Палацу дозвілля «Листопад» Віктор Ющенко вже як кандидат на пост Президента презентував основні положення своєї передвиборчої програми. Прик­метно, що найвиразніше «ілюстрували» її самі полтавці власними запитаннями. Бо ж чи не найбільше їх стосувалося, скажімо, свавілля щодо «малих» підприємців Центрального ринку, на який «наклав лапу» нардеп–БЮТівець. Глава дер­жави відповів, що дасть з цього приводу окреме доручення Генпрокуратурі й водночас зазначив, що йому добре відомо про «криміналізацію» української влади та зростання рівня корупції. Та звідки проростає коріння такого зла? Міркуючи над цим питанням, Президент попросив підняти руку тих, хто на минулих парламентських виборах голосував за відомого «мисливця» на людей, депутата від Блоку Юлії Тимошенко Лозинського. Таких, звісно, не виявилося.

«Але ж за результатами згаданих виборів саме «його» партія стала на Полтавщині «улюбленою», — констатував Ющенко. — Це докір не вам, а системі, яка продукує корупцію. Бо ж подивіться: ця партія пройшла в парламент, сформувала більшість, яку завжди очолює її лідер, Прем’єр–міністр. А по суті, у Верховну Раду прийшла секта, на чолі якої стоїть божок. Ця сама секта, в якій усі в імунітетах, формує уряд, призначає Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, керівника СБУ. То як ви думаєте, перевірить цей Генеральний прокурор таку владу і таку партію? Хоча сьогодні в неї і бюджет, і ліцензії, і земля та нерухомість... А при міністрові внутрішніх справ Луценкові будуть розкриті справи Лозинського чи педофілів? Ні, не будуть. Бо ці люди з однієї секти». Після таких прикладів викладені у програмі діючого Президента пропозиції стосовно конституційних змін (зокрема, щодо скасування депутатської недоторканності, запровадження відкритих партійних списків на виборах до ВР і «мажоритарки» на місцевих) сприймалися вже зовсім по–іншому. Як і теза глави держави про особисту відповідальність кожного за свій вибір.

До речі, за свідченням соціологів, лідерка БЮТу в області за симпатіями вже поступається Януковичу і Ющенку. І це при тому, що на парламентських виборах 2007 року Блок Тимошенко випередив Партію регіонів більш ніж на 13 відсотків. З урахуванням же «непорушної» стабільності електорату Януковича зрозуміло, що суттєві втрати очільниці БЮТ на електоральному полі Полтавщини останнім часом компенсуються поверненням симпатій насамперед до Віктора Ющенка, котрий на початку грудня вийшов на третє місце, а в останні дні — на друге. Тож не випадково наприкінці зустрічі одна з полтавок, яка подарувала главі держави вишиту власними руками художню картину, від імені земляків говорила про їхню «вимогу» до першого справді українського Президента перемогти на цих виборах.

 

А ТИМ ЧАСОМ...
Хто вкусив Президента?

У Полтаві, відповідаючи на запитання із зали про те, «що у вас із пальчиком на правій руці?», Президент змусив присутніх буквально «вибухнути» сміхом та аплодисментами: «Сину Тарасу подарували двох хом’яків, і вони вчора застрягли у трубі. Я відкрив ту трубу і хотів хом’яка посунути, а він мене вкусив».