Заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов переконує, що міліція не збирається контролювати проведення президентських виборів, як їй закидають окремі політичні сили. За його словами, міліція, як і в попередні роки, «стандартно забезпечуватиме громадський порядок на виборчих дільницях, безпеку членів комісій та доставки і збереження бюлетенів», тож іще напередодні дня голосування правоохоронці перейдуть на посилений варіант несення служби.
Але на цих перегонах роботи в міліції таки додалося. Це пов’язано з тим, що саме перед цими виборами вперше було створено автоматизований державний реєстр виборців, який повинен унеможливити появу в різних списках виборців–двійників. Згідно із законодавством, МВС разом із Мін’юстом, Міноборони, Державним департаментом із питань виконання покарань відповідають за наповнення державного реєстру виборців, уточнення даних тощо.
«Фактично це перші вибори, коли повноцінно починає функціонувати державний реєстр. І функція міліції — надати в межах нашої компетенції всю необхідну інформацію щодо виборців робочим групам ведення реєстру, які утворені в кожній області, — каже пан Мармазов. — Кілька таких звірок ми вже зробили для ЦВК. За шість днів до виборів буде остання звірка відомостей».
Із початку цього року органами прокуратури було скасовано 19,5 тис. незаконних постанов міліції про притягнення громадян до відповідальності за адміністративні правопорушення, повідомляє прес–служба Генпрокуратури. З цього приводу прокурорами було порушено 220 кримінальних справ і внесено майже 6 тис. подань та приписів, за результатами розгляду яких до дисциплінарної відповідальності притягнуто 12 тис. посадових осіб. Виявляється, найпоширенішим порушенням «правопохоронців» є доставка громадян до відділків міліції за відсутності передбачених законом підстав: або «для встановлення особи», або задля ймовірного «відпрацювання на причетність до злочинів» чи «за підозрою у скоєнні злочинів». У ГПУ зазначають, що міліція, всупереч вимогам Конституції, змушувала затриманих проходити дактилоскопію, принижуючи їхню гідність. Переважно «грішать» подібним оперативники Криму, Київщини та Хмельниччини.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
