Фен, чай і градусник

Духмяний «айболить»

Лікарі побоюються, що українці, «розбалувані» теплою осінню і м’яким початком зими, не поставляться до прогнозів синоптиків серйозно й потраплять «під роздачу» холодів. У будь–якому разі, хтось вийде надвір без шапки, хтось — у тоненьких «капронках», а хтось переоцінить теплову спроможність рукавичок із окремими пальцями. Такі люди гарантовано промерзнуть, а декому «світить» навіть обмороження. Ці два стани треба розрізняти.

Якщо після прогулянки до найближчого хлібного кіоску й назад у вас задубіли ноги (але при потраплянні в тепло вони не змінюють кольору, ворушаться і не втрачають чутливості), варто надати їм «швидку термальну допомогу»:

1. Налити в миску теплої води, насипати туди морської солі, капнути трохи лавандової, розмаринової, шалфейної чи іншої ефірної олії. Опустити ноги у воду, потрохи доливаючи гарячої води, щоб поступово підняти температуру води і, відповідно, кінцівок.

2. Висушити ноги. Змазати підошви будь–яким масажним кремом і добре розтерти.

3. Одягти товсті вовняні шкарпетки й укутати ноги пледом.

Також варто накласти на змерзлі ноги спиртовий компрес:

1. Розтерти ступні ніг рушником (сухим або змоченим у гарячій воді), масажуючи кожен пальчик.

2. Взяти бавовняні шкарпетки, змочити їхню «підошву» горілкою чи спиртом, натягнути на ноги.

3. Зверху вдягти грубі вовняні шкарпетки.

Не такий страшний мороз, як швидке нагрівання

Якщо ж змерзла частина тіла біліє, набрякає і частково втрачає чутливість, а при потраплянні в тепло синіє, йдеться про обмороження першого ступеня. Як інформує Центр пропаганди Головного управління МНС у Львівській області, при такому стані треба відвести людину в тепле приміщення. Можна проводити (але дуже акуратно, щоб не пошкодити судини і не спричинити дрібні крововиливи під шкірою!) масаж кінцівок.

При цьому категорично заборонено зігрівати руки чи ноги на батареї опалення, електрокаміні, гарячою або теплою водою. Такі перепади температури тільки погіршують стан та наслідки при обмороженні. А от теплого пиття (наприклад, чаю з медом або компоту) постраждалому слід давати побільше. Якщо він має апетит — то і рідку калорійну їжу, щоб зігріти організм, так би мовити, зсередини. Треба бути готовим до того, що кровообіг у пошкоджених місцях відновиться не раніше, ніж через 5—7 днів.

При обмороженні другого ступеня поверхня шкіри після відігрівання набуває багряно–синього забарвлення, на ній утворюються пухирі. При цьому людину морозить, підвищується температура тіла. Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени. У таких випадках слід викликати лікаря і відігрівати постраждалого за допомогою теплого повітря (застосовувати фен та інші нагрівальні прилади) чи води, починаючи з температури 20 градусів (у жодному разі не вище, бо це може призвести до виникнення тромбозу судин та ускладнити перебіг захворювання!) і поступово підвищуючи до 33—34 градусів.

Львівські еменесники попереджають, що обморожені ділянки в жодному разі не можна розтирати снігом! За такої «терапії» тканина отримає не тільки механічне ушкодження, а й купу мікробів із бруду, який міститься у снігу. Мало того, що мікротравми лишаться, так ще й інфекційний процес почнеться.

ДО РЕЧІ

На час морозів медики радять забути про рукавички і шкарпетки, де кожен палець — окремо. «Нормальні» шкарпетки та цільні рукавиці зменшують площу втрати тепла, і пальці довше залишаються у комфортних умовах.