Міністр подвійних стандартів

16.12.2009

Усі намагання керівництва МВС продемонструвати ефективну роботу відомства, схоже, є не більше, ніж популізмом, добре засвоєним під час роботи в уряді Тимошенко. Судіть самі. Спершу опальний Луценко «погорів» на скандалі в аеропорту Франкфурта–на–Майні. Свою невинність міністр довести українському суспільству так і не зміг. А німецька сторона не захотіла вплутуватися і виправдовувати ганебний для України вчинок посадовця високого рангу. Але у тій же Німеччині в аналогічній ситуації держслужбовець вважав би за приниження свого народу і далі залишатися на посаді. Та якщо вибирати між сумлінням і кріслом, то пан Луценко, видається, свій вибір зробив давно. Днями Юрій Віталійович поговорив «по–чоловічому» з Нестором Шуфричем, внаслідок чого обізвав останнього словом, «достойним» міністерського рангу, — «чмом»

 

Однак, схоже, це найменше, що можна закинути лідеру «Народної самооборони», який так вперто тримається за міністерське крісло. Варто лише пригадати, як Юрій Віталійович неодноразово знімав із себе відповідальність за гасло «Бандитам — тюрми». Мовляв, міліція працює, а гальмує розслідування Генпрокуратура. Утім хто заважає «борцю за справедливість» навести лад принаймні у своєму відомстві — питання таки до міністра.

До «УМ» потрапила відповідь на депутатський запит нардепа IV скликання Геннадія Руденка. «У Полтавській області, починаючи з 2003 року і по цей час, активно діє організована злочинна група з корумпованими зв’язками у складі депутата Кременчуцької міськ­ради, директора ТОВ «Міс» І. М. Кушніра, колишнього першого заступника начальника УМВС України в Полтавській області, депутата Кременчуцької міськради, голови правління ВАТ «Кременчук м’ясо», президента ФК «Ворскла» Бабаєва О. М.», — документ підписаний самим міністром Луценком ще в 2005 році. Як писав тоді міністр, усі ці особи «здійснюють фіктивні зовнішньоекономічні угоди з метою розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного повернення ПДВ, заволодіння земельними ділянками на території м. Кременчука і області».

Далі пан Луценко називає згаданих персон не інакше, як членами «організованої групи», яка для «прикриття злочинної діяльності широко використала можливості на той час першого заступника начальника УМВС у Полтавській області О. А. Плужника». «А відмиванням коштів, — підсумовує міністр, — займається Бабаєв О. М. за допомогою футбольного клубу «Ворскла». Цікаво, що з того часу минуло більш як два роки. Утім жодної правової оцінки встановленим правоохоронцями фактам МВС досі не дало!

Можливо, пояснення слід шукати в тому, що звинувачений тоді Луценком у протиправних діях Олег Бабаєв нині є народним депутатом від... Блоку Юлії Тимошенко? Більше того, інший фігурант розслідування міліції Олександр Плужник і нині займає посаду першого заступника начальника обласної міліції Полтавщини — начальника УБОЗ! За деякою інформацією, саме нардеп Бабаєв і є гарантом перебування пана Плужника на посаді керівника обласного УБОЗ. Відтак постає резонне питання: як міліція бореться зі злочинністю в Україні, якщо підрозділи самого відомства очолюють люди, яких міністр називав «злочинцями»? Вочевидь, відповідь слід шукати у політичній площині. Приміром, у захисті міністерського крісла під Луценком фракцією БЮТ. Про полтавських же "орлів" пану міністру листом змушений був нагадати народний депутат Григорій Омельченко. Як відреагує Юрій Віталійович?

Тетяна СВІТЛИК
  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>