Гімалайський синдром

10.12.2009
Гімалайський синдром

Qarpa не тільки гарно співала, а й представила бета–версію кліпу «Без тебе» («Хлопчик»). (Фото Макса Кудрявцева.)

З букетом червоних троянд ми крокуємо у клуб «44» — там Карпа святкує день народження. Взагалі, це концерт гурту Qarpa. Проте грипозна ситуація, що охопила країну місяць тому, змусила музикантів перенести виступ на 8 грудня — день народження вокалістки, що дала своє ім’я формації, раніше відомій як «Фактично Самі». На барній стійці, як курчатка на сідалі (так повелося в «44»), повсідалися «дітки» (так називає їх Карпа) — юні шанувальники музичних експериментів Qarpa. Найбільш віддані окупували невеличкий квадратик подіуму, що гордо називається сценою. Сьогодні Qarpa обіцяє нам вперше в житті заграти unplugged — концерт без електронного звучання, на чистій акустичній основі. «Це дуже круто, суто з технічних міркувань — ти розвиваєш пісню, як хочеш. Навіть коли вокаліст «провтикнув» вступити, музиканти це розуміють і вступають пізніше», — пояснює таке рішення Карпа. Оскільки готуватися до концерту у Qarpa фактично не було часу — хтось хворів, хтось мандрував — то unplugged це саме те.

Чесно кажучи, я належу до тих знавців творчості Ірени, які запізналися більше з її літературними трудами. Тому концерт гурту для мене майже відкриття (якщо не враховувати дуету «Тартака» та «Фактично Самі» й кількох прослуховувань Qarpa он–лайн). Резонно, очікую побільше панку, жорсткості й провокацій. Натомість на сцену виходить повітряна дівчинка у блакитному платтячку з широкими рюшами ще й із бантиком на голові і починає співати полегшений варіант хард–корної «Кіріян». Наступні медитативні пісні змушують пригадати, що Карпа лишень тиждень, як спустилася з піднебесного царства Гімалаїв. Крім основного складу гурту, на сцені виступають гостьові музиканти: гітарист Олексій Івченко, перкусіоніст Євген Селєзньов, барабанщик Віктор Березенко, саксофоніст Михайло Сарана, скрипаль Ігор Барикін і клавішник Андрій Розумний. Музиканти імпровізують, хтось зривається, хтось підхоплює, величезний шаманський бубон додає дрібку трансу. «А зараз я вам заспіваю пісню з нового англомовного альбому. Це для тих, хто каже, що ми не пишемо нових пісень», — Карпа хоче представити щось новеньке.

Дві композиції No one like you та Only when dying схвально сприймає зал, проте найбільше задоволення, здається, отримує новий чоловік вокалістки — колишній рок–музикант, а нині бізнесмен Пол Хенсен: його тіло вперше за весь виступ реагує на музику. Пол познайомився з Карпою як із солісткою гурту, тому резонно очікувати, що як зацікавлена особа, він пильнуватиме цей шлях молодої і перспективної дружини. Поки ж він уважно прислухається до того, що відбувається на сцені, та дбайливо підносить дівчині пляшечки Perrier.

Виконавши з дюжину композицій і кілька з них на біс (лише «Небо», якщо не прорахувалася, довелося заспівати тричі), п’ятнадцять по одинадцятій Qarpa сходить зі сцени, щоб приймати від публіки подарунки. Як не дивно, найбажаніший презент — книги («Збираю бібліотеку, яку постійно розбазарюю»), але найприємніший — прикраси і музичне обладнання, подаровані Полом.

До речі, нам удалося з’ясувати, третина якого українського телеканалу належить Полу Хенсену — це «УТ–3», що мовить на Західній Україні. А ви думали, MTV! Хоча перспективи в цієї компанії є: недавно там розгорівся скандал, який, можливо, потягне за собою розширення сітки мовлення.