Тінь гобліна над Росією

01.12.2009
Тінь гобліна над Росією

Роман білоруського письменника Валерія Казакова «Тінь гобліна», що його український переклад нещодавно надруковано «Видавництвом Жупанського», створений на конкретному документальному підґрунті. Дія твору охоплює історичний простір межі ХХ і ХХІ століть. Волею долі головний герой зі знаковим іменем Малюта Скураш потрапляє то до Кавказу періоду чеченської війни, то до новоімперської Туркменії, то до Сибіру. Сюжетні колізії в історіях про кремлівську змову, що не відбулася, і про ерзац–вибори нового російського президента у 2000 році, безперечно, знайомі читачеві, котрий хоч би зрідка переглядає політичні новини. Тож цей читач із певністю може сказати «так було», чи зробити висновок «таке цілком могло бути».

Буквально з перших сторінок автор вводить читача у потаємні коридори московської влади. Протистояння злобного кремлівського Гобліна–Амроцького та майбутнього президента з недвозначним прізвищем Пужин поступово загострюється, аж поки не закінчується остаточною перемогою другого. Та Козаков розглядає ситуацію ширше, про що свідчить такий його висновок: «Прийдешня глобалізація, швидше за все, виявиться синонімом гоблінізації всього світу». Але у світі перевернутих значень знову і знову виникає питання віри. В романі Казакова це питання про кризу віри та про її сурогатні заміни: замість Бога — ідоли політики й поп–культури, замість віруючих — виборці й фанати. Утім комічність ситуації підкреслюється, зокрема, і переконаністю в існуванні якоїсь вищої державної справедливості: «Народна віра в доброго і мудрого царя, комісара, начальника, секретаря Політбюро і, нарешті, Президента продовжувала жити в народі».

Загалом Валерій Казаков створив досить цікаву й барвисту мозаїку з образів та реалій політичного життя сусідньої держави. Цікаву настільки, що солідне московське видавництво «Вагриус» навіть вимагало вилучити з російської версії твору розділ, у якому описано нічне таємне засідання «вершителів доль» російського істеблішменту, під час якого і вирішувалося питання про особу наступника. Думається, в українській версії ця частина оповіді питань з боку видавців не викликала. І це теж знаковий факт.

Презентація книжки «Тінь Гобліна» відбулася в понеділок у київській книгарні «Є». Ведучим зустрічі був постійний автор «УМ» Олександр Ірванець, відомий своєю прихильністю до білоруської літератури та культури. Протягом кількох наступних днів автор і видавець відвідають Житомир, Рівне, Острог, Дубно та Львів. У переддень президентських виборів українському читачеві не зайве буде ознайомитися з цією напівфантастичною–напівреальною історією. Хоча б для того, щоб відчути різницю у рівні свободи між двома сусідніми державами.

Тетяна ХОМІЧ