Наче блекоти об’ївся

29.10.2009
Наче блекоти об’ївся

Навіть правильно зібране й висушене зілля може стати для одного ліками, для іншого — отрутою. (Фото Укрінформ.)

У народі прижився міф, що фіточаї та ліки, виготовлені з рослин, — безпечні, неотруйні та, на відміну від хімічних препаратів, не здатні зашкодити здоров’ю. Лікарі ж застерігають, що до всіх рецептів «зеленої аптеки» треба підходити з великою відповідальністю. Бо, наприклад, звіробій дуже негативно впливає на репродуктивну функцію, застосування алое загрожує передчасними пологами для вагітних, перебір валер’янки замість заспокоєння спричиняє надмірне збудження, а кора крушини при неправильній обробці може спричинити сильне отруєння. Як розповів «УМ» фітотерапевт у сьомому поколінні, завідувач відділу фітотерапії медичного лікувально–оздоровчого центру «Енергія життя» Борис Скачко, будь–яка трава може зашкодити здоров’ю — усе залежить від способу її заварювання, дозування, тривалості прийому, індивідуальних особливостей організму, поєднання з їжею, навіть пори року і часу доби.

 

Квітка, яка «вирощує» жовчні камінці

За словами Бориса Скачка, якби на аптекарських упаковках із травами зазначали повний перелік протипоказань, то він займав би набагато більше місця, ніж список показань. І люди просто припинили б купувати ці засоби. Але, оскільки інформація для загалу подається в урізаному варіанті, у споживача виникає думка, що завареною кропивою чи, скажімо, м’ятним наваром цілком можна замінити традиційний чорний і зелений чай. Спеціаліст пояснює — це неправильно.

Узяти хоча б таку «білу й пухнасту» рослину, як ромашка. Здавалося б, яку небезпеку вона може нести? Цілюща квітка, яку з діда–прадіда застосовували практично при всіх недугах, насамперед корисна тим, що знімає спазми. Наприклад, у людини розболівся живіт. Хворий заварив ромашковий чай, дав настоятися рідині впродовж п’яти–семи хвилин, випив гаряченький навар — і невдовзі біль ущух. Де саме виник спазм (у шлунку, жовчному чи в якомусь іншому органі) — невідомо, але людині це байдуже. Головне, що самопочуття покращилося.

Якщо на радощах людина вирішить внести ромашковий чай до свого щоденного раціону, то вже через два–три тижні у хворого виникнуть великі проблеми. «Річ у тім, що ромашка розслаблює спазмований орган і цим справді приносить полегшення хворому, — зазначає Борис Скачко. — Але ж її дія поширюється на весь організм — і на ті органи, які абсолютно не потребували розслаблення. Якщо це станеться один–два рази — не страшно. Але якщо людина вживатиме цей напій більше (два–три тижні), жовчний міхур буде в постійному розслабленому стані, не зможе нормально скорочуватися, у результаті порушиться відтік жовчі, і міхур зі склянки (за розмірами. — Авт.) перетвориться на маленьке відерце. А застій жовчі призведе до того, що в міхурі почнуть утворюватися камінці. Небезпека полягає ще й у тому, що людина не підозрює про свою проблему. Начебто все гаразд, а потім на ультразвуковому дослідженні пацієнтові скажуть: «Ви знаєте, у вас камінці в жовчному, ось вам направлення до хірурга, на операцію». Тому я нікому не раджу регулярно вживати «чаї» з лікарських рослин без консультації фітотерапевта».

Щодо ромашки, то медичні джерела свідчать: передозування засобів на її основі може призвести до появи сильного головного болю, загальної слабкості, надмірного розслаблення гладкої мускулатури матки і розладів менструального циклу, а також — до ускладнення при вагітності. Крім того, людина, яка постійно п’є ромашкові відвари, щоб угамувати спрагу (замість чаю, компоту чи простої чистої води), ризикує «заробити» залізодефіцитну анемію. Річ у тім, що активні компоненти лікарської рослини при тривалому застосуванні порушують механізми всмоктування заліза з системи травлення у кров. І навіть якщо такий пацієнт буде ковтати спеціальні таблетки або сиропи для лікування недокрів’я, корисні часточки будуть пролітати через кишечник «транзитом». Тому людям із низьким рівнем гемоглобіну (менше 120 грамів на літр) треба проконсультуватися з лікарем, перш ніж зайнятися «ромашколікуванням».

А світлофор був зелений?

АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ. Рослина цінна своєю потужною протигельмінтною дією, але прийом великих доз призводить до нестримної тривалої блювоти, проносу з кров’ю і кольками, ураження нирок, судом, порушення серцевої діяльності, часом — колапсу й зупинки дихання. Авран дуже отруйний, тому його вживають лише за рекомендацією кваліфікованого лікаря — у випадках, коли препарат нічим не можна замінити. Але й тут варто пам’ятати — навіть незначне передозування його робить людину несприйнятливою до зеленої частини спектра. Це особливо небезпечно для водіїв. Втративши здатність адекватно реагувати на сигнали світлофора, людина за кермом може завдати шкоди собі та іншим учасникам руху.

АЛОЕ (СТОЛІТНИК). Застосування препаратів алое спричиняє приплив крові до органів малого тазу. Тому ці засоби протипоказані при маткових кровотечах, надмірних і тривалих менструаціях, різних формах геморою. Речовини, які містяться в алое, посилюють перистальтику кишечнику і нерідко провокують запалення товстої кишки. Крім того, рослина стимулює вироблення жовчі, тому може становити небезпеку при жовчнокам’яній хворобі з великими камінцями (камінь вийде з міхура і застрягне у протоці, тоді доведеться робити операцію). Забороняється вживати препарати алое при всіх гострих запаленнях органів шлунково–кишкового тракту, нирок (нефриті, пієліті), печінки, сечового міхура і при важких серцево–судинних захворюваннях, зокрема, у стадії декомпенсації. Також не можна приймати препарати алое вагітним жінкам, особливо після шести місяців виношування плоду — засіб може спровокувати викидень.

Алое належить до сильних біостимуляторів — в окремих випадках може спровокувати не тільки кровотечі, а й прискорений ріст пухлинних клітин. А в деяких людей алое навіть при місцевому, зовнішньому застосуванні запускає алергічну реакцію у вигляді гострого дерматиту. У лікарській практиці були навіть випадки анафілактичного шоку при ін’єкції алое або закапуванні цілющого соку в ніс.

БЕЗСМЕРТНИК (КМИН ПІЩАНИЙ). Підвищує артеріальний тиск. Тому його не можна довго застосовувати при гіпертонії.

БУРЯК ЗВИЧАЙНИЙ. Свіжовіджатий сік буряка провокує сильний спазм кровоносних судин. Тому рідині дають відстоятися дві–три години (щоб вивітрилися небезпечні летючі фракції), а вже тоді випивають. Крім того, буряковий сік протипоказаний при нирково–кам’яній хворобі, запаленні нирок, цукровому діабеті й інших порушеннях обміну речовин.

ВАЛЕРІАНА (КОРІННЯ). Якщо вживати настойку валеріани довго й у великій кількості, можна «замучити» органи травлення, отримати головний біль, нудоту, збуджений стан, проблеми в роботі серця, зниження гостроти слуху та зору, зниження розумової та фізичної працездатності тощо. Крім того, побічні ефекти можуть з’явитися і при чіткому дотриманні інструкції — це залежить від індивідуальних особливостей організму. У будь–якому разі валеріана протипоказана при депресії та інших захворюваннях, що супроводжуються пригніченням діяльності центральної нервової системи; дітям віком до 12 років, жінкам під час вагітності та годування груддю.

ГРАНАТ (ПЛОДИ). Вітамінний гранатовий сік треба обов’язково розбавляти водою, перш ніж пити. Річ у тім, що в ньому міститься багато різних кислот, які подразнюють шлунок і роз’їдають емаль зубів. Відповідно, 100% сік заморських плодів протипоказаний при захворюваннях органів травлення (при виразці може спричинити кровотечу) та чутливості зубів.

КРОПИВА ДВОДОМНА. Її не рекомендується застосовувати без поради лікаря. Препарати з цієї рослини протипоказані людям із підвищеним згортанням крові, хворим на гіпертонічну хворобу та атеро­склероз, а також пацієнтам при кровотечах, викликаних кістою, поліпами та іншими пухлинами матки та її придатків.

КРУШИНА ЛАМКА (кора). Отруйна рослина. Слід застосовувати кору, витриману не менше року в сухому місці або кору, яку прогрівали впродовж однієї години при температурі не менше 100 градусів. Якщо цього не зробити, наваром із кори крушини можна отруїтися (виникне нудота, блювота).

МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА. Цей протизапальний засіб не можна вживати при вагітності, тому що материнка діє абортивно.

М’ЯТА ПЕРЦЕВА. Рослину нерідко називають жіночою травою — вона допомагає зменшити біль і неприємні відчуття під час менструації, заспоїтися, зняти м’язові і судинні спазми. Але ментол, який міститься в пахучих листочках, при передозуванні уповільнює серцевий ритм (у людини з’являється біль у серці) та ускладнює роботу дихальної системи (бронхоспазм і навіть зупинку дихання). Тому м’ятні настоянки треба з обережністю вживати людям, хворим на бронхіальну астму і брадикардію. А ще ментол зменшує артеріальний тиск, що робить м’ятні препарати небезпечними для гіпотоніків (у них тиск і без того дуже низький, тож після такого напою хворий може знепритомніти). Надмірне вживання м’ятного чаю (більше трьох склянок на день) може знизити ерекцію навіть у здорового чоловіка.

МЕЛІСА ЗАПАШНА. Народна медицина дуже цінує мелісу як чудовий заспокійливий засіб, який знімає спазми, долає тривогу і дратівливість. Утім не всі знають, що до складу цієї трави входить цитраль — слаботоксична речовина, яка істотно понижує артеріальний тиск, спричиняє уповільнення частоти дихання і пульсу. Тому лікарі застерігають: постійний прийом відварів з меліси (щодня протягом двох–трьох тижнів) може «обдарувати» людину головним болем, переважно в лобово–скроневій області, швидкою втомлюваністю, сонливістю, запамороченнями і серйозними розладами шлунка. Пацієнтам, які проходять курс лікування препаратами меліси, краще не сідати за кермо автомобіля і не виконувати потенційно небезпечну роботу, яка вимагає підвищеної уважності та швидкої реакції (наприклад, запускати січкарню чи ремонтувати дах). А людям, які погано почуваються через занадто низький тиск, меліса взагалі
протипоказана.