У тіні й без грошей

29.10.2009
У тіні й без грошей

Ринок праці невпинно стає «чорним». (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)

За офіційними даними, оприлюдненими позавчора, рівень тінізації української економіки залишається на рівні 36% — як і кілька місяців тому. Той факт, що Міністерство економіки показує застиглу динаміку, викликав скепсис у експертів. За оцінками аналітиків «на чорно» у нашій державі виготовляють щонайменше 50% усіх товарів та послуг. Причому нині, у час кризи, ця цифра зростає, а випуск «офіційної» продукції зменшується.

 

Один раз уже сказали не подумавши...

Урядовців звинувачують у намаганні прикрасити реальну картину.

«Зараз в Україні бізнес стогне через податкові побори. Перед виборами з нього намагаються витиснути по максимуму. [Урядовцям] треба показувати якісь цифри, ось усі відомства і рапортують про успішно виконану роботу», — сказав керуючий партнер компанії «ДЛЛ Топ Консалтінг» Ярослав Ломакін.

Те, що Мінекономіки могло приховати реальний стан справ у країні, свідчать події початку літа, коли чиновники вперше оприлюднили цифру 36%. Це повідомлення тоді пробуло на офіційному сайті міністерства всього лише кілька днів, а потім його прибрали «на доопрацювання». Джерела в уряді стверджували, що дані надзвичайно не сподобалися керівництву Кабміну, аж до оргвисновків. Отже, найімовірніше, керівник Мінекономіки просто не ризикнув показувати динаміку зростання тінізації, коли у країні, як стверджує Прем’єр–міністр, починає відроджуватися економіка.

Насправді ж, до відро­дження і навіть стабілізації ще далеко. Останні цифри — тому яскраве підтвердження. Так, машинобудування за 9 місяців нинішнього року упало на 48,6% до аналогічного періоду минулого року. А будівництво транспортних засобів, включаючи літакобудування — одну з улюблених галузей Юлії Тимошенко, упало на 39%. Причому підприємств, які показали збитки, — нині у чотири (!) рази більше, ніж торік. Цілком ймовірно, що частина з них і справді «лягла», а частина — за невтручання виконавчої влади, організовано перемістилася у тінь.

В економіці оперують таким поняттям, як фінансовий результат від звичайної діяльності (до оподаткування). Саме він визначає ефективність роботи реального сектору. Торік цей результат скоротився більше як у 15 разів! А за січень–липень нинішнього року — на 95,6%!!! Порівняємо цю цифру із показниками 2000 року, коли тодішньому урядові вдалося досягти реальних успіхів у виведенні «чорних схем» на світло. Тоді упродовж року фінансовий результат підприємств зріс удвічі!

А відповідно, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі тоді зросло на 32% і становило 3 млрд. американських доларів. Нині ж маємо протилежну ситуацію. Торік позитивне сальдо стало від’ємним — тобто, країна більше купує, ніж продає — і зросло майже удвічі! Причому «дірка» у платежах сягнула 13,5 млрд. доларів. У першому півріччі нинішнього року (новіших даних уряд не дає) — від’ємне сальдо збереглося.

Пенсіонерам і бюджетникам прохання не займати!

Тіньова економіка, звичайно ж, приносить прибутки. Але також тіньові. Для наближених олігархів та високих чиновників. Які не горять бажанням долати кримінальні схеми і переводити господарську сферу у звичний режим. Плоди такої ідеології ми бачимо, аналізуючи стан заборгованості із зар­плат і виплати пенсій.

Попри численні запевнення Юлії Володимирівни та її намагання показати, як інтенсивно уряд «натискає» на власників підприємств, аби ті виконали свої зобов’язання перед трудівниками, — насправді ж ситуація дуже далека від задовільної. Адже від роботи підприємств поповнюється «чорна» каса, а кошти для зарплат і пенсій доводиться шукати у «нетрадиційних місцях». Нинішній уряд такими місцями вважає зарубіжні кредити та збирання наперед податків. Таким чином, поглиблюється згубна тенденція для економіки: за позички доводиться платити відсотки, та й саме тіло кредиту тиснутиме на цей та наступні уряди. А сплата податків наперед гальмує розвиток підприємства і знову–таки заганяє його в тінь. Лише одна цифра: за дев’ять місяців нинішнього року обсяг роздрібної торгівлі в Україні знизився на 16%.

Але найсумніше, що проблему погашення заборгованості такі пожежні методи наших урядовців не рятують. Свідчення тому — цифри. Ще в 2007 році заборгованість із виплати зарплати знижувалася. І становила мінус 17 відсотків. Тобто працівникам, хоча й повільно, але повертали їхні кревні. Та початок економічної кризи, помножений на антиекономічні постулати нинішнього Кабміну, викликав справжній бум неплатежів людям: заборгованість із зарплати зросла на 68%!

Та найбільшу тривогу у фахівців викликає Пенсійний фонд. Ця структура, яка раніше працювала сама на себе та виконувала свої обов’язки, нині «сидить» на позичках та дотаціях уряду. Сума цих «рятівних» виплат за дев’ять місяців нинішнього року в порівнянні з аналогічним періодом минулого зросла майже на 58% — і становить 35,5 млрд. гривень! Та оскільки доходи держбюджету через спад офіційної економіки суттєво зменшилися, керівництво Кабміну користується або позиченими, або надрукованими грішми. І перше, а особливо друге джерело породжує інфляцію. І виплачена подібним шляхом пенсія частково «згоряє» по дорозі...

Тим часом, знову ж таки, існує приклад дев’ятирічної давності, коли подібну проблему успішно долали — тодішній уряд хазяйнував за правилами економіки. Скажімо, 25 вересня 2000 року було ліквідовано заборгованість із виплати пенсій та грошової допомоги, яка на перший день року становила 1,263 млрд. гривень. Нині якщо подібний подвиг і намагатимуться повторити, використовуючи тіньові схеми, то ціною йому буде гіперінфляція.