Доки не перепоховано останнього загиблого солдата, Велика Вітчизняна війна для нас не закінчилася. Цією тезою до тепер керуються пошуковці Запоріжжя. Нещодавно у Бердянську, повідомив кореспонденту «УМ» голова координаційної ради Асоціації пошукових загонів Запорізької області Володимир Смердов, відбулося чергове перепоховання: з околиці міста на Старий цвинтар перенесено останки двох загиблих бійців (із знайденою біля них гвинтівкою). Прізвища їхні встановлені, уточнено й те, що Бобирьов і Жидков були не підпільниками, як спершу вважалося, а воїнами дійової армії.
Масове перепоховання останків загиблих воїнів з усіма почестями відбулося і в Токмацькому районі, доповнив Володимир Смердов. Неподалік села Чапаєвка, у протитанковому рову ентузіасти розкопали останки ще 140 бійців. Усі вони загинули під час штурму горезвісних Пришибських висот, які, за твердженням багатьох військових та істориків, для прориву німецької лінії оборони «Вотан» не мали особливого тактичного й тим паче стратегічного значення, і це узвишшя варто було обійти стороною. Однак радянські генерали свідомо обрали варіант, який восени 1943 року призвів до масової загибелі фронтовиків.
«Саме тут, на місці Пришибських висот, найгостріше відчуваєш і героїзм воїнів, і нашу відповідальність за них», — зазначив на церемонії перший заступник голови Запорізької облдержадміністрації Олександр Бережний. На мітинг, попри холодний дощ, прийшло кількасот мешканців навколишніх сіл. Аби віддати належне і загиблим, і тим, хто ніби спокутує вину перед ними за недолугі команди й рішення радянських офіцерів. Пошуковці виконали дуже великий обсяг робіт: довелося копати углиб на п’ять метрів, стільки ж — у ширину; чи не уперше вони змушені були залучити важку техніку, роботу якої профінансував підприємець Микола Савченко.
Підсумовуючи роботу загонів, Володимир Смердов сказав, що цьогоріч проведено 30 експедицій: на території Василівського, Мелітопольського і Токмацького районів та в місті Бердянськ знайдено останки 222 солдатів. Проблемніше персоніфікувати знайдених, зауважив пан Смердов: «На початку війни солдати мали медальйони, а вже у 1942 році головнокомандувач Сталін вирішив замінити їх червоноармійськими книжками. А папір не метал...».
Свою першу експедицію на Запоріжжі пошуковці здійснили у 2005 році. За чотири роки перепоховано понад 3500 загиблих воїнів, прізвища 39 встановлено. У десяти випадках знайшли навіть родичів тих, чий прах покоїться у братських могилах на Запоріжжі. Цього разу сльози були на очах Лідії Кравченко: її батька вважали безвісти зниклим 62 роки, доки пошуковці не розтаємничили надпис на ножі загиблого. Його прах разом з останками інших фронтовиків у червоних трунах пошуковці занесли у склеп Меморіального комплексу...
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
