Інститут шахрайства

16.10.2009

Коли за сприяння прес–служби обласної міліції автор знайомився з деякими доступними матеріалами цієї справи, то здивування тільки наростало, і насамперед — від довірливості людей, яким не спадало на думку, що їх водять за носа. Ніхто не спромігся перевірити, чи існує взагалі освітній заклад під назвою «Київський національний інститут міжнародної економіки, підприємництва та права», філія якого нібито створена у Вінниці. Уже те, що розташовувалась вона в крихітному напівпідвальному приміщенні в центрі міста, мало б викликати сумнів, однак цього не сталось. Адже студенти «липового» закладу справді вірили, що навчаються та складають сесії, а тому отримають справжні, а не такі, як у пана Кислинського, дипломи.

 

На лекцію та іспит — у підвал

Люди, що зазвичай приходили сюди за рекомендацією знайомих, потрапляли в пастки, розставлені чотирма організаторами «вишу». Першу скрипку грала 45–річна Оксана П., якій дісталась роль ректора. Її спільниця, старша на шість років (за сумісництвом — ще й депутат районної ради), відрекомендовувалась спраглим до знань абітурієнтам як заступник ректора.

Уся діяльність «інституту» зводилась до отримання від довірливих вступників та їхніх батьків грошей у різній формі — за вступ до навчального закладу, за навчання, за нібито залагодження з київським керівництвом проблем, які виникають у студентів, за навчально–методичні матеріали, за прийом на роботу тощо. Імітувалось не тільки існування «інституту», а й сам навчальний процес: ті, кому пощастило купити місце, ретельно писали самостійні роботи і реферати, складали іспити і заліки — причому тут же, в підвальчику! І ніхто не поцікавився, чому їх приймають не викладачі, а безпосередньо ректор та заступник, котрі, як з’ясувалось, зовсім не мають педагогічної освіти. Люди вважали, що справді навчаються!

Перспективний інститут працевлаштує за хабар

Чим нахабніша брехня — тим охочіше в неї вірять. Лжеректорка Оксана П., приймаючи на роботу «персонал», по секрету ділилася «столичною» інформацією, ніби незабаром Міністерство освіти позбавить ліцензій солідні місцеві «виші» — педагогічний університет та торговельно–економічний інститут. Вони будуть змушені звільнити свої приміщення для очолюваного нею закладу, який швидко розростеться й перебереться в ошатний старовинний будинок на центральній вулиці.

І це сприймали за чисту монету. Люди приносили «кругленькі» суми, аби зайняти посади викладачів, завідуючих кафедрами тощо, віддавали «ректорші» дипломи, трудові книжки. До слова, частина їх вилучена при слідчих діях, а частина просто зникла. Крім втрачених грошей, потерпілі матимуть ще й немалий клопіт, аби відновити ці важливі для кожного документи.

Що стосується результатів навчання, яких від них очікували люди, то за півроку шахраї ще й видали один диплом. Як пояснювали «випускникові», програму він освоїв з такою блискавичною швидкістю тому, що в інституті можливе навчання екстерном. Ще один диплом, який не встигли вручити, вилучили уже при обшуку. До речі, саме на дипломі організатори прокололись. «Щасливий» його власник засумнівався, чи документ таки справжній, критично осмислив усе, що йому говорили і що бачив на власні очі, а відтак пішов із заявою до місцевого підрозділу ГУБОЗ.

Нині закінчилося слідство, кримінальну справу направляють до суду. Як встановлено при розслідуванні, загалом у ній проходить півсотні потерпілих, від яких шахраї отримали близько 400 тисяч гривень. Значну частину завданих збитків вони не відшкодували.

Леонтій КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ

 

ДО РЕЧІ

Щодня в Київській області міліціонери затримують одного–двох шахраїв, які, зловживаючи довірою людей, намагаються заволодіти їхнім майном. Як повідомила «УМ» співробітник прес–служби обласної міліції Юлія Сінчак, упродовж цього року правоохоронці зафіксували більш як 360 таких випадків. Найчастіше предметом злочину стають гроші, нерідко підробка документів на отримання грошей та мобільні телефони. Показовим є один з останніх випадків: у Переяслав–Хмельницькому 44–річний чоловік розмістив у місцевій газеті, а також у рекламних виданнях столиці оголошення про те, що він надає послуги з монтажу склопакетів. Уже невдовзі до місцевої міліції звернулося кілька потерпілих, які розповіли, що так званий майстер після замірів рам узяв із кожного завдаток на суму три тисячі гривень та зник. В обласній міліції Київщини радять громадянам бути пильними, перевіряти документи незнайомців та ніколи не залишати їм даних про свою особу (копії паспорта, ідентифікаційного коду, свідоцтв), а також зателефонувати до організацій і перевірити, чи справді там працюють особи, які пропонують ті чи інші послуги.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>