Ішов, упав... Отямився — дефолт!

01.10.2009
Ішов, упав... Отямився — дефолт!

За блискучою вивіскою ховаються мільярдні борги. (Фото Івана ЛЮБИША-КІРДЕЯ.)

Учора настав день Х для вітчизняного нафтогазового комплексу. Як і прогнозувала «УМ», одна з найбільших державних компаній — НАК «Нафтогаз України» — однією ногою опинилася у стані дефолту. Тобто в день погашення боргу фактично заявила про власну неспроможність зробити це.

...Українська урядова делегація на чолі з головою правління «Нафтогазу» Олегом Дубиною у Лондоні вже третій день схиляє кредиторів погодитися на наші вимоги й реструктуризувати борг. Тобто — поміняти старі боргові папери на нові, п’ятирічні, сумою на 1,65 млрд. доларів, що забезпечені державними гарантіями. Перебіг перемовин сторони традиційно не коментують, відома лише одна з вимог кредиторів: якщо «Нафтогаз» виплатить купон з єврооблігацій, загальна сума якого становить 20 мільйонів доларів, то власники цінних паперів утримаються від звернення до суду і сядуть домовлятися.

— Виплатимо, купон виплатимо обов’язково! З цим якраз проблем жодних, — події у далекому Лондоні коментував на урядовому засіданні міністр палива та енергетики Юрій Продан.

— А коли? — тиснули на нього журналісти. Адже термін сплати минав саме вчорашнього дня.

— Ну знаєте, я ж не бухгалтер «Нафтогазу»! І кажу — проблем із купоном немає жодних! — обурився Продан. І, хитро посміхаючись, додав: — Саме з купоном! А не з усіма борговими зобов’язаннями НАКу...

Міністр мав на увазі те, що не надто активно коментували інші офіційні особи: 30 вересня спливав термін погашення не тільки відсотків, а й тіла кредиту. А такої суми — 500 мільйонів доларів, за експертними даними, — «Нафтогаз» не має. До певного часу сподівалися, що на допомогу прийде уряд, але команда нинішнього Прем’єра перед вирішальним днем перестала вживати звичну фразу «Ми допожемо НАКу!» і говорила вже тільки про реструктуризацію.

Тож увесь учорашній день представники компанії провели у нервовому збудженні: невдоволена вимога кредиторів давала би їм право звернутися до суду з вимогою визнати «Нафтогаз» банкрутом. У вчорашній ситуації, коли грошей нема, а платити треба, НАК не зміг би нічого вдіяти, аби відтермінувати власний дефолт. Для великого краху компанії не вистачало одного–єдиного нюансу: офіційного звернення кредиторів. І на момент, коли цей номер був підписаний до друку, воно не надійшло.

«Заяву до суду можуть подати 75% кредиторів, — пояснює «УМ» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін. — Домогтися такої одностайності досить важко. Деякі міноритарні акціонери, що володіють 2—3 відсотками акцій, зверталися із подібними вимогами, обіцяли діяти через суд. Але, за нашими даними, більшість обрала мирний шлях вирішення конфлікту. Тим паче що умови, які їм запропонували для реструктуризації, є вигідними: інвестори щорічно отримуватимуть за облігаціями на 1,5% більше. «Вибивати» ж свої гроші через суди — занадто тривала і затратна процедура».

Саме тому кредитори і не висували надто вже категоричних вимог. А якщо немає претензій — не буде й дефолту. Якщо ж би все–таки заява до суду надійшла, можна було би вести мову про так званий технічний дефолт: відмову платити за деякими позиціями. Оголошення технічного дефолту — звичайно ж, серйозний удар по іміджу компанії, але також не означає негайного банкрутства. «Зазвичай дається час для досудового вирішення суперечки, — каже пан Саприкін. — Боржник тоді працює з окремими інвесторами, пропонує свої умови. І дуже часто знаходить розуміння. Адже, знову ж таки, процедура отримати гроші через суд — надто вже важка».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

За словами Ігоря Уманського, урядова делегація сподівається отримати в Лондоні ... черговий кредит для «Нафтогазу України». 350—400 млн. євро «Нафтогазу» обіцяв надати Європейський банк реконструкції і розвитку. Ідея не така вже й фантастична, адже йдеться про пряму позику, яку спрямують на фінансування закупівель газу та інвестиції в інфраструктуру для забезпечення транзиту російського газу до Європи. Зима не за горами, і Європа хоче жити в теплі.

 

ЩО ЦЕ ТАКЕ

Технічний, державний — обирай будь–який!

Дефолт — це стан у кредитних відносинах, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі. Розрізняють кілька різновидів: невиконання фінансових обов’язків, неплатоспроможність, банкрутство (визнана господарським судом фінансова неспроможність). Технічний дефолт (перед загрозою якого опинився «Нафтогаз») означає певні обмеження у діяльності компанії. Наприклад, заборона окремих видів діяльності, підтримка певного рівня фінансових показників тощо, але не звільняє від необхідності виплачувати інші кредити та не означає банкрутство.

Державний дефолт — невиплата державних запозичень. Так було в Росії у 1998 році, коли країна відмовилася сплачувати короткотермінові зобов’язання та облігації федеральної позики, натомість за євробондами розраховувалася справно.