Хоча на календарі вже й осінь, проте сонце ще часто викликає спрагу. А це означає, що не пізно згадати про крюшони — слабоалкогольні напої з сухого вина, лікеру чи сиропу з додаванням мінералки чи шампанського та фруктів. До речі, грайливе «крюшон»,— що у перекладі з французької не що інше, як глечик, — подають і в спеціальних крюшонницях, і в кавуні чи дині.

Темрява — мрія компанії, коли на тарілці за святковим столом залишається останній шматок делікатесу: при світлі всі інтелігентні люди відмовляються від останнього шматка на користь інших, а в темряві ... все інакше. Поєднати темряву і їжу вперше додумалися французи — у 1999 році в Парижі відкрився ресторан Dans le noir? («У темряві»). Проект був не просто розважальним, а й соціальним — офіціантами в ресторані працювали незрячі, а співзасновником закладу став Фонд Поля Гінуа для сліпих людей. Щоб замовити столик, охочі інколи чекали по кілька днів, черги й ажіотаж супроводжували відкриття цього модного місця. Потім аналогічні ресторани за системою франчайзингу відкрилися в Лондоні, Брюсселі, Берліні, Цюріху, Лос–Анджелесі й Москві. Причому російський власник темного ресторану, відомий офтальмолог, професор Ігор Медведєв бідкався в інтерв’ю: «Як я, офтальмолог, сам не міг до такого додуматись». Писали, що професор Медведєв планував відкрити такі ж ресторани в Санкт–Петербурзі, Ризі та Києві. Мабуть, завадила криза.