У гостях у казки

08.09.2009
У гостях у казки

А цей басейн зовсім не мокрий! (Фото автора.)

У київській школі–інтернаті № 15 відкрилася унікальна сенсорна кімната для реабілітації дітей із порушеннями психофізичного розвитку. Журналістка «УМ» побувала у столичній школі та дещо дізналася про технологію, яку за кордоном використовують для реабілітації покалічених шахтарів, а в нас — насамперед для допомоги «особливим» дітям. І зрозуміла, чому психолог Галина Єгорова назвала появу такої кімнати мрією всього свого фахового життя.

 

Дитинка у «хмаринці»

...Заходимо до кімнати і відразу натрапляємо на хлопчика, який стрибає на двох матах: лівою ногою торкається червоного, правою — зеленого. «Зелений, червоний, не зупиняйся, — просить дитину практичний психолог, соціальний педагог школи №15 Галина Єгорова. — Молодець! А тепер, сонечко, постій на одній ніжці, розведи руки в боки. Тримай рівновагу, постій, не стрибай... Ще, ще, вище ніжку!». Хлопчик хитається (м’яке покриття — це вам не тверда земля), але задоволено усміхається, коли вчитель каже: «Ура, виходить! Справжній чемпіон!». Трохи походивши по кімнаті, восьмирічний Максим зручно вмощується у кріслі–трансформері й починає водити пальчиком по «чарівній кулі», яка реагує на кожен дотик світловою плямою. У цей час інший хлопчик весело вовтузиться в басейні, наповненому прозорими кулями. А третя дитина відпочиває у безформеному «ліжку», крутячи щось у руках.

«На перший погляд вам, мабуть, здається, що діти просто граються, — усміхається Галина Єговора. — А вони лікуються. Наприклад, Максима погано слухаються ручка і ніжка. Коли він стрибає на матах, розвиває координацію рухів, тренує вестибулярний апарат. А коли стає на тверду підлогу, то почувається дуже впевнено. Бо на матах треба було балансувати, а тут уже легко ходити. А це ліжко зі спеціальним наповнювачем, яке приймає форму тіла, — показує пані Галина на барвисту «хмарину», в якій лежить інший хлопчик. — Весь той час, поки дитина на ньому лежить, відбувається легкий точковий масаж усіх частин тіла, які торкаються поверхні. Це чудово розслаблює м’язи, що є дуже важливим для наших дітей. Цей хлопчик астенічний, дуже швидко втомлюється на уроках, то для нього 40 хвилин такого відпочинку — ніби ковток свіжої води. Дитина відпочиває і далі може працювати повноцінно. У руках він тримає світловий стимул «струмочок» (оптоволоконний пучок, який плавно змінює колір яскравих «зірочок»). Граючись із ним, дитина, в першу чергу, заспокоюється, а також концентрує увагу, стежачи очима за промінчиком, який рухається».

Ну що, попливли?

«А ця дитина дуже активна, — каже психолог про хлопчика, який «плаває» у сухому басейні з кульками. — На уроках дитина мусить постійно стримувати свої емоції, щоб нормально навчатися. Але ж йому потрібно час від часу виплескувати зайву енергію! Замість того, щоб бити вікна чи бешкетувати, нехай краще пограється тут. А кульки, до того ж, створюють точковий масаж тіла і допомагають розслабитися».

За словами спеціаліста, для «особливих» діток це важливо, бо в них не збалансовані процеси збудження і гальмування. Крім того, таке обладнання просто безцінне для дітей із раннім дитячим аутизмом. Їм часто треба знімати м’язове напруження, але такі малюки дуже негативно реагують на дотик будь–якої живої істоти. А коли масаж робить неживий предмет, аутисти нарешті розслабляються.

Ідемо далі. На підлозі лежить щось схоже на плюшевий світлофор. На килимкову смугу нашиті три різнокольорові круги, набиті різним наповнювачем. Перша — з великими горошинами всередині, друга — з меншими, третя — м’яка, наче пух. Поряд — ребриста річ, схожа на старовинну пральну дошку. Це так звана сенсорна доріжка. Дитина босоніж переступає з одного круга на інший, товчеться по ребристій дошці, прислухаючись до своїх відчуттів, заодно виконуючи профілактику плоскостопості.

А це м’яка галявина відпочинку, де можуть сісти відразу багато дітей. Лежачи на ній, добре спостерігати за світловим калейдоскопом, за танком крижинок, а можна просто полежати з заплющеними очима, слухаючи релаксаційну музику. Загалом, як розповіла «УМ» пані Галина, у сенсорній кімнаті немає жодної зайвої деталі. Кожен без винятку предмет виконує важливу роль для реабілітації хворих малят. Головне — знати, як працювати в такому «казковому» просторі.

 

ДО РЕЧІ

До кінця місяця ще п’ять таких кімнат запрацюють в інших куточках нашої країни: Львові, Євпаторії, Маріуполі, Запоріжжі та Кам’янець–Подільському. Обладнання загальною вартістю 210 тисяч гривень діти отримали від компанії «Київстар».