Кирилова декада

28.07.2009
Кирилова декада

«Братнім народам — єдину церкву». Із таким гаслом предстоятель російського православ’я прибув до України. (Фото Укрінформ.)

Для охорони правопорядку в Києві під час візиту глави Російської православної церкви було задіяно понад шість тисяч міліціонерів. Напередодні проросійські видання рясніли побоюваннями, чи не станеться й на цей раз так, як на початку 1990–х, коли тодішній патріарх московський Алексій ІІ тікав від роздратованого натовпу киян через софійський мур... За опитуванням інтернет–видання «УНІАН–релігії», 65 відсотків читачів відповіли, що очікують від візиту Кирила «поглиблення міжконфесійного конфлікту». ...До пастви на Володимирську гірку патріарх Кирил запізнився майже на годину. Очевидно, через заходи безпеки.

 

Безкровна зустріч

Люд почав сходитись на Во­лодимирсь­ку гірку з сьомої ранку. Уздовж доріжки, якою мав іти владика, вишикували дітей (хлопчики — у шароварах і дівчатка у вишитих спідничках) і монашок у білих накидках із червоними хрестами. За ними лаштувалися батюшки з різних сіл і містечок. За живою огорожею з міліціонерів — чоловіки, жінки, діти. Кілька інвалідів на стільчиках. Веселі молодики, вдягнуті у ливреї і рейтузи з лампасами. Дядько з великим портретом царя Миколи ІІ (у вигляді ікони) та його колега з «корогвою» «За вєру, царя і отєчєство». Накрапав дощик. Православні перемовлялися між собою — чи пішки ітиме патріарх, чи в машині броньованій проїде до пам’ятника Володимиру?

Тим часом патріарх зі свитою і московськими журналістами летів у літаку. О 9–й був у Борисполі. Там його зустріли представники посольства РФ, митрополит УПЦ МП Володимир, керівник Партії регіонів Віктор Янукович, голова Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова, керівник Державного комітету у справах національностей і релігій Юрій Решетніков, заступник глави секретаріату Президента України Юрій Богуцький.

Водночас перед Укра­їнсь­ким домом і з боку вулиці Трьохсвятительської збира­лися шанувальники адреналінових відчуттів. Молодики з УНА–УНСО (хоча в переддень чільник УНСО Юрій Шухевич оприлюднив заяву, де просив членів організації не брати участь у провокаціях) і ВО «Свобода» з протестними плакатами і, на противагу, — бойовики з «Вірного казачєства» та... «Запорозького козацтва». Однак побитися всмак не вдалося: міліціонери швиденько розняли «опонентів» і вишикувалися між ними. Коли люд після молебня посунув із гірки до Києво–Печерської лаври, то початок Хрещатика був ще встелений поламаними древками і подраними картонками з гаслами — і «Геть московського попа!», і «Кирил — наш єдиний патріарх!».

Імперія церкви

28 липня — День рівноапостольного князя Володимира. Отож учора патріарх Кирил разом із митрополитом Київсь­ким Володимиром і предстоятелями Білоруської і Молдовської православних церков Московського патріархату відслужив молебень біля пам’ятника Хрестителю Києва. До десятої години там назбиралося кілька тисяч люду, помітно менше, ніж рік тому, коли святкову службу з нагоди 1020–річчя Хрещення тут очолив Вселенський патріарх Варфоломій. Паства вітала владику вигуками «Наш патріарх — Кирил!» і аплодисментами. Потім натовп спохопився і загукав: «Наш митрополит — Володимир!». Біля владики Володимира під пам’ятником стояв Віктор Янукович. Крім того, з представників українського політикуму були помічені Анна Герман, Інна Богословська, Раїса Богатирьова.

У вітальному слові, після молебня, патріарх не раз наголосив, що Російська православна церква — церква не тільки російського, а й різних народів. Московський гість закликав благословення на Українську державу та її православний народ і «на всі народи великої історичної Русі», зазначивши, що молитиметься за дружбу народів–родичів, які вийшли з дніпровської купелі, і про їхню «неподільну духовну і церковну єдність».

Після молебня відбулося засідання Синоду Російської православної церкви у Києво–Печерській лаврі. Як зазначалося — вперше в історії «ієрархи єдиної Російської церкви» зібралися «у стародавній південній столиці російського православ’я».

«Помісна не потрібна — вона є»

З–поміж політичних діячів патріарх Кирил обрав зустріч лише з Президентом Віктором Ющенком, що відбулася вчора по обіді. У програмі не зафіксовано зустрічі з Прем’єр–міністром чи Головою Верховної Ради.

Щодо спілкування з лідерами інших православних конфесій, то в УПЦ МП у переддень візиту не виключали, що патріарх Кирил зможе з ними зустрітися. Однак сам патріарх учора заявив, що «не має наміру зустрічатися ні з ким, окрім людей, які визначені програмою», — передає «Інтерфакс». Хоча й визнав, що отримав відповідні пропозиції від «розкольників», себто від УПЦ Київського патріархату.

Тим часом Президент Віктор Ющен­ко, вітаючи українців із Днем хрещення України–Русі, вкотре нагадав, що Україні потрібне визнання її Помісної православної церкви. Таке визнання, за його словами, стало б «великою історичною правдою і справедливістю». Однак патріарх Кирил вважає неактуальними заклики «українських політичних і громадських діячів до створення помісної православної церкви» і наголошує, що така вже є в Україні — УПЦ Московського патріархату. «Церква має зберігатися, як спільний простір», — заявив Кирил.

Учора патріарх Кирил і церковна делегація з Москви поклали квіти до пам’ятника Невідомому солдату в Парку Слави і до нового монумента Голодомору. Хоча патріарх і не визнає історичних фактів штучного голоду 1932—33 років, а все ж за душі невинно убієнних помолився.

 

ПЛАНІВ ГРОМАДДЯ

Куди далі проляже шлях патріарха?

Загалом візит очільника РПЦ в Україну триватиме десять днів

Завтра, 29 липня, о 17.00 предстоятель РПЦ прибуде в Донецьк. Уранці наступного дня він відслужить Божественну літургію в Святогірській Лаврі, потому поїде до Горлівки, де відвідає тамтешній кафедральний собор. 31 липня з Донецька патріарх вилітає до Сімферополя (прибуття о 14.00), де відвідає Свято–Троїцький монастир, а також освятить хрести Олександро–Невського собору — храму, який тільки будується.

2 серпня о 8.00 патріарх Кирил розпочне літургію у Свято–Володимирському соборі Херсонеса (Севастополь), зведеному на тому місці, де Володимир Великий приймав хрещення. Далі плануються масові урочистості на площі Нахімова. О 17.15 патріарх уже буде в Рівному, звідки відразу прямує в Сято–Троїцький ставропігіальний монастир. Уранці 3 серпня — літургія в Корецькому монастирі. Потому переїзд у містечко Городок, відвідини Свято–Миколаївського монастиря. О 16.00 патріарх РПЦ уже в Луцьку, оглядає будівництво кафедрального собору Всіх святих та відразу від’їжджає до Зимненського монастиря.

4 серпня — Володимир–Волинський, відвідини Свято–Успенського кафедрального собору. У другій половині дня — Почаївська лавра, всенощна. Наступного ранку, 5 серпня, — Божественна літургія на честь Почаївської ікони Божої матері, освячення дзвону. О 16.30 — відліт до Москви.

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>