Зібрав, порахував — заплакав...

Комбайнери Одещини завершують косовицю ранніх зернових та зернобобових. На токи, хлібоприймальні пункти й елеватори вже завезено 2,3 млн. тонн збіжжя, переважно з південних районів. Ще 200—300 тисяч тонн буде зібрано до кінця липня в північних районах. Але такі цифри зовсім не тішать селянина, більше того, технології «здирання шкури» підштовхують хліборобів регіону до масових протестів.

Прибуток — у кожного п’ятого

«У середньому намолочують 25 центнерів зерна з гектара, — констатує перший заступник начальника облуправління агропромислового розвитку Іван Панчишин. — Щоб не допустити втрат урожаю, до жнивування залучили, окрім трьох із половиною тисяч комбайнів місцевих агрофірм, півтори тисячі екіпажів із сусідніх областей. Щоправда, через весняне бездощів’я врожай хліба видався нижчим, ніж торік, зате майже вдвічі більше вирощено зерна двох–трьох сортів. Це дасть змогу низці господарств, які дотримувалися сучасних агротехнологій, окупити вкладені у збіжжя витрати — вийти принаймні на рівень собівартості виробництва зерна. Щоправда, за попередніми підрахунками спеціалістів, лише кожній п’ятій агрофірмі, вірогідно, вдасться не лише розрахуватися за взяті банківські кредити, а й досягти певних прибутків».

Спеціалісти–аграрники переконані: цьогорічний недобір зерна з одеської ниви пов’язаний не лише з засушливими кліматичними умовами, а й нестачею коштів для своєчасного догляду за культурами — багато хто не зміг закупити вдосталь добрив, пестицидів, паливно–мастильних матеріалів. При потребі 32 тис. тонн солярки і 10 тис. тонн бензину для підживлення, захисту рослин від бур’янів і збирання хліба уряд надав хліборобам чисто символічну допомогу — 4 тис. тонн солярки і 3 тис. тонн бензину за пільговими цінами. Якщо торік держава надала аграріям десятимільярдну підтримку, то цього року уряд скоротив її уп’ятеро — усього 60 млн. грн. отримали зерновиробники Одещини. Схожа ситуація склалася і з кредитуванням сільських товаровиробників: місцеві філії комерційних банків, що погодилися пролонгувати торішні кредити, надали деяким агрофірмам позички за 30–відсотковими ставками, а більшості господарств довелось звертатися по позичкові кошти до так званих «сірих» приватних кредиторів — всього було взято 150 млн. грн. кредитів за завищеними, 35—40–відсотковими ставками.

Обережно, «дешеві» КамАЗи!..

«Єдине, що зараз утримує сотні таких сільгосппідприємств «на плаву», — вважає голова ТОВ «Батьківщина» Ширяївського району Воло­димир Володівщук, — небувало високий торішній урожай зернових — багато хто притримав збіжжя і пред’явив як заставу». Усього в засіках, на хлібоприймальних пунктах та елеваторах області, за даними облуправління агропромислового розвитку, перед початком цьогорічних жнив було 759 тис. тонн задекларованого зерна, в тому числі 371 тис. тонн продовольчого, а також понад 280 тис. тонн соняшнику та інших олійних культур.

Унаслідок напруженої ситуації, що склалася в аграрному секторі Одещини, у виграші тільки зернотрейдери, переконаний директор багатопрофільного сільгосппідприємства «Зеленогірське» Любашівського району Олек­сандр Манзар. «Аграрії мусять своєчасно гасити кредити, — наголошує він, — тому доводиться збувати плоди важкої праці відразу після збору зерна — фактично за безцінь. Для прикладу, місцевим товаровиробникам закупівельники пропонують 700 грн. за тонну пшениці і 600 — за тонну ячменю. Зафіксовано також випадки, коли представники трейдерів роз’їжджають КамАЗами по віддалених фермерських господарствах із ще нижчими пропозиціями — придбати за готівку зерно по 500 грн. за тонну. Неважко підрахувати, що за умов пересівання окремих угідь фермерів, що опинилися у скруті, доводять таким чином до збування хліба нижче собівартості.

Як виходимо з ситуації крайнього безгрошів’я? Керівники багатопрофільних сільгосппідприємств, яким є і «Зеленогірське», виплачують зараз зарплату жниварям, наприклад, за рахунок продажу елітної худоби, що утримується на племзаводі. Були в нас також надії на прибутки від ріпаку, якого торік зібрали понад тисячу тонн і виручили 3 млн. грн. Але взимку цього року 600 гектарів посівів ріпаку вимерзло, довелося пересівати. Через це, з урахуванням дорогих пально–мастильних матеріалів та запчастин, теж ледве зводимо кінці з кінцями...».

Три комбайни замість... півтисячі

Розраховували одеські аграрії на старті року також на підтримку місцевої влади. Адже в області діють регіональні програми «Зерно Одещини» та «Стабілізація розвитку тваринництва на період 2009—2010 років», що фінансують коштом обласного бюджету. Однак обласна рада обмежилася наданням... тримільйонної підтримки, яку було спрямовано на придбання елітного насіння і трьох комбайнів — на заміну щонайменше півтисячі зернозбиральних машин, робочий ресурс яких повністю вичерпано. Зауважимо, що при цьому в найгіршому становищі опинилися господарства, які вирощують зерно на зрошуваних землях, обсяги яких становлять 226 тис. гектарів — п’яту частину сільгоспугідь Одещини. Внаслідок різкого скорочення урядової підтримки низка таких агрофірм почала просто згортати вирощування ранніх культур. І, до речі, лише завдяки цьому не зазнала значних збитків. Бо вкрай урізані цьогорічні ліміти на зрошування засушливих угідь дунайською і дністровською водою закінчилися в першій половині червня, що викликало шок у керівників низки господарств, оскільки представники влади запевняли в гарантованих проплатах подачі води на богарні землі...

Багато хто розраховував на певні обсяги закупівлі зерна Аграрним фондом України. Однак чи то насправді Держказначейство йому не виділяє кошти, чи то чиновники підігрують трейдерам, що намагаються збивати ціни сільгоспвиробників, але фактом залишається те, що далі урядових обіцянок про закупівлю за встановленими державою цінами справа не пішла — станом на 20 липня Аграрний фонд викупив у вітчизняних виробників за більш–менш прийнятними цінами всього 100 тисяч тонн збіжжя за заставними цінами, оприлюдненими аж на початку маркетингового року. Зауважимо: йдеться про обсяги зерна, які збирають на Одещині впродовж одного жнивного дня!

Хлібороби на автомагістралях

Чи ж дивно, що політика популізму й обману сільгоспвиробника в умовах жорст­кої конкуренції на ринку зерна викликає протестні настрої аграріїв? Більше того — низка місцевих господарств, що об’єдналася в «Асоціацію «Сільськогосподарські підприємства Одеської області», заявила про готовність аграріїв Роздільнянського, Саратського, Біляївського, Болградського, Любашівського та решти районів підтримати заклик профспілки працівників АПК щодо проведення мітингів протесту і навіть блокування 23 липня низки автодоріг, у тому числі «Одеса—Київ», «Одеса—Миколаїв» та «Одеса—Рені». Унаслідок змови зернотрейдерів сільгоспвиробники часто не можуть збути на місцях свою продукцію навіть за тими цінами, які покривали б витрати на її вирощування і збирання, наголошує голова обкому профспілки працівників АПК Одеської області Іван Македонський. І в липні–серпні, коли треба починати підготовку угідь під вирощування урожаю–2010, багато хто з фермерів просто не має коштів на оранку землі. «Ми вважаємо, — стверджує лідер обкому профспілки, — що таку ситуцію повсюдно в Україні створюють ті люди, що вже заволоділи елеваторами, а тепер хочуть за безцінь заволодіти ще й земельними угіддями, а сільгоспвиробників змусити покинути господарства й податися на пошуки роботи в міста або в сусідні країни. Постає питання: чому ці небезпечні процеси не відстежують владні структури, не роблять відповідні висновки і не вживають запобіжних заходів?».

В оприлюдненому зверненні аграрії вимагають від уряду вжити невідкладних заходів для виживання сільгоспвиробників, зокрема, кардинально змінити цінову ситуацію на ринку зерна, доручити Аграрному фонду, Держкомрезерву і концерну «Укрспирт» закупити у селян 6 млн. тонн зерна, надати 200–мільйонний кредит фермерських господарствам і 90–мільйонний кредит — для підтримки сільських кооператорів». Станом на 15 липня, зазначається у зверненні, надісланому урядовим структурам, заборгованість за кредитами товаровиробників агропромислового комплексу Одещини сягнула 1 млн. 96 тисяч грн., причому уже зараз немає коштів для оплати робіт жниварям...

А ТИМ ЧАСОМ...

Купив як фураж, продав — як продовольче...

«Ситуація, яка склалася в українському селі, вважає голова «Асоціації «Сільськогосподарські підприємства Одеської області» Василь Бабанський, «загрожує продовольчій безпеці країни. Якщо не вжити заходів до подолання кризових явищ, цілі галузі сільського господарства можуть бути просто знищені». Фермери все частіше стають свідками того, як вирощене ними зерно, яке купують трейдери за цінами «фуражного», згодом перепродують як продовольче збіжжя. Чимраз більше агрофірм, що опинилися внаслідок непродуманої урядової політики в кризовому стані, змушені скорочувати виробництво звернових культур і переорієнтовуватися на збільшення обсягів вирощування високорентабельних технічних? І лише деякі місцеві організатори сільгоспвиробництва не втрачають надії, що услід за щорічно повторюваними урядовими деклараціями про зменшення податкового тиску і здешевлення банківських кредитів для сільських товаровиробників уряд урешті–решт спроможеться на реальні кроки в цьому напрямі.