Художні монети України

08.07.2009

Національний банк України з 15 квітня до 1 червня 2009 року провів перший етап конкурсу «Краща монета року України» (далі — конкурс) у таких номінаціях:

«Краща монета року», «Унікальне ідейне рішення», «Найкраще художнє рішення».

У конкурсі взяли участь понад 4 тис. осіб.

Анкети збирали в спеціально облаштовані скриньки в територіальних управліннях Національного банку України (65%), надходили поштою та електронною поштою (1%), їх заповнювали члени Асоціації нумізматів України (34%). Найбільшу кількість голосів набрали такі монети:

В номінації «Краща монета року»:

«Ластівчине гніздо» (срібло, золото);

«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер);

«Благовіщення» (срібло, нейзильбер).

Вищезазначені монети набрали загалом 53% голосів.

У номінації «Унікальне ідейне рішення»:

«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер);

«Тисячоліття монетного карбування у Києві» (срібло);

«Благовіщення» (срібло, нейзильбер).

Вищезазначені монети набрали загалом майже 42% голосів.

У номінації «Найкраще художнє рішення»:

«Ластівчине гніздо» (срібло, золото);

«Благовіщення» (срібло, нейзильбер);

«Хрещення Київської Русі» (срібло, нейзильбер).

Вищезазначені монети набрали загалом 49% голосів.

Другий етап конкурсу проводитиметься 9 липня 2009 року. Комісія, до складу якої включено фахівців Національного банку України, Банкнотно–монетного двору Національного банку України, членів Експертної ради з питань дизайну пам’ятних монет України (заслужені художники, скульптори, історики, інші фахівці) та уповноважених представників Асоціації нумізматів України, шляхом таємного голосування визначить переможця конкурсу в кожній номінації (серед авторів трьох монет, що набрали найбільшу кількість голосів), результати якого будуть оголошені головою комісії на її засіданні та опубліковані в пресі.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>