Найпопулярнішою постаттю в історії старовинного Острога, що на Рівненщині, є Галшка Гулевичівна, фундаторка Острозької академії. Честь заснування першого вищого навчального закладу в Східній Європі ця жінка поділяє зі своїм дядьком — князем Василем–Костянтином Острозьким.
Хто вперше завітає до Острозької академії та прогуляється її коридорами, зазирне до музею навчального закладу, відзначить для себе, що дух попечительки закладу витає тут донині, а ще буде подивований великою кількістю портретів княгині. Хоча варто зазначити, що жодного прижиттєвого портрета Галшки не збереглося, зате залишилося багато спогадів сучасників про неймовірної вроди жінку, переказів про перипетії та трагізм її долі. Мало хто знає, що спадкоємиця багатств славного роду Острозьких, меценатка Острозької академії та Київської братської школи була в останні десятиліття вкрай нещасливою і в тутешніх легендах називалася «чорною княгинею», «чорною вдовою». Одна з найцікавіших і впливових українок доби Ренесансу 14 років самітницею прожила у вежі Шамотульського замку й померла молодою — у 43 роки... Цьогоріч в академії відзначать «круглу» дату — 470–річчя від дня народження Галшки Острозької.