І на нашій «трубі» буде свято

25.03.2009

Хоча хвіст у ведмедя короткий, та все ж, коли його притиснути, то болить. Реакція Росії на підсумки конференції про модернізацію української газотранспортної системи у Брюсселі виявилася бурхливою. У Москві хворобливо переживають втрату теоретичних шансів узяти під контроль українську «трубу». А також ревнують до Європи, яка назвала Україну перспективним партнером із транзиту газу, — це сигнал про відмову ЄС від альтернативних газопроводів, що, за попередніми планами, мають пролягти в обхід нашої держави.

Учора Москва пішла на різкий крок — відклала на невизначений термін міжурядові консультації, які мали відбутися між урядами Юлії Тимошенко та Володимира Путіна. Як сказав на засіданні Ради безпеки РФ президент Дмитро Медведєв, консультації відкладено до з’ясування питань, «які виникли у російської сторони» у зв’язку з підписанням брюссельської заяви. Прем’єр–міністр РФ Володимир Путін підтримав «гаранта», заявивши, що проблеми справді існують.

Сам Путін іще напередодні, перебуваючи в Сочі, назвав декларацію щодо української ГТС «непродуманим і непрофесійним документом». Реальний лідер РФ пригрозив: якщо погляди «третьої сторони» надалі не враховуватимуть, Москва може переглянути свої стосунки з близькими і далекими сусідами. Зокрема, глава російського уряду обурився тим, що Україна з Євросоюзом задекларували намір збільшити обсяг постачань на 60 мільярдів кубометрів. «А звідки ж газ брати будуть?» — питає Путін, маючи на увазі те, що сама Росія ще не давала згоди на збільшення постачань. «Якщо це невеличкий технічний збій у достатньо складному трикутнику відносин «Росія — Україна — Євросоюз», то це нічого. А якщо це початок спроб системного ігнорування інтересів РФ, то це дуже погано», — сказав Путін на прес–конференції в Сочі.

У своїх висновках Володимир Володимирович дійшов так далеко, що висловив підозру, ніби Європа, пропонуючи Україні кредити, хоче отримати контроль над українською «трубою». «Чи означає це, що хтось хоче скористатися кризовими явищами в економіці, аби відібрати в України ГТС? Якщо це так, то це поганий спосіб вирішення проблем», — сказав Путін. Нагадаємо, в подібному сценарії досі підозрювали якраз Росію.

А ланцюжок обурення продовжився. Міністерство енергетики Росії заявило: якщо російські інтереси не будуть враховані при модернізації української ГТС, Москва залишає за собою можливість переглянути контракти на постачання і транзит газу.

У «Газпромі» ж кажуть, що намір створити незалежного оператора з транзиту газу, тобто відщеплення цієї функції з «Нафтогазу» в окрему структуру, може призвести до великих проблем у НАК. «НАК «Нафтогаз» залишиться без дотацій, які одержує від транспортування газу», — сказав заступник голови правління «Газпрому» Валерій Голубєв.

Проблема справді існує. Українська сторона намагалася зберегти транзитну функцію в «Нафтогазі», але вимога Брюсселя була категоричною. Але це вже проблема українська, а не «газпромівська».

Так чи інакше, а домовленості у Брюсселі роблять представників розколотої української влади однодумцями. Зокрема, Юлія Тимошенко, якій досі нібито вдавалося зав’язати вигідне партнерство з Кремлем, зараз зіграла на боці не вигідних Росії ініціатив, а по–друге, висловилася за унезалежнення української труби, тобто пристала до Віктора Ющенка.

І Тимошенко вже взялася заспокоювати росіян. Учора на брифінгу вона заявила: «Не треба сприймати, що щось погане було зроблено у відношенні до Росії. Росія може брати участь так само в інвестиційних проектах, у реконструкції і модернізації. Про це було заявлено і паном Баррозу, і єврокомісарами, і мною». Глава уряду відзначила, що «не програла Росія, не програла Європа», а «Україна просто захистила свої національні інтереси достойно і чітко», цитує Тимошенко «Українська правда».

У секретаріаті Президента теж вважають за можливе участь російських компаній у модернізації ГТС. «Російська сторона тут запрошується, російські фахівці і підприємства є бажаними учасниками процесу, але на тих умовах, які ми упродовж багатьох років відпрацювали і з європейською стороною, і з міжнародними фінансовими інституціями», — сказав на брифінгу уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. Він відзначив, що, якщо йтиметься про наміри іншого характеру (зокрема, право власності на українську «трубу»), то такі умови є менш вигідні, ніж ті, що запропоновані європейцями.

 

СПРОТИВ

Серед політичних сил першого ешелону Росію підтримав тільки представник Партії регіонів. Народний депутат Юрій Бойко, відомий тісними зв’язками з «Росукренерго», заявив, що «в таких складних сферах діяльності, як транспортування газу, немає місця політичним інтригам — дружбі двох проти третього». «Нормальна робота можлива тільки тоді, коли враховано інтереси всіх сторін: постачальника газу, транзитера і споживача», — пояснив колишній голова «Нафтогазу».