21 березня видалося багатим на мистецькі ювілеї. Цього дня 120 років тому у Києві народився Олександр Вертинський, некруглу дату з дня народження свого кумира відзначали шанувальники одесита Леоніда Утьосова, а в Молодому театрі вітання з 50–річним ювілеєм приймав режисер Станіслав Мойсеєв. Ще кілька місяців тому власний ювілейний вечір Станіслав Анатолійович бачив у вигляді прем’єри своєї вистави «Венеціанський купець», і не інакше. Але Головне управління культури з фінансуванням цього проекту чомусь вирішило не поспішати, тому роботу над спектаклем за Шекспіром Мойсеєв, у надії на те, що проблема з грошима все ж таки вирішиться, продовжить десь через півроку (творчу паузу режисер заповнить роботою в Угорщині, куди його у вересні запросили ставити гоголівське «Одруження»). А з ювілеєм довелося викручуватися за допомогою перевіреного, але завжди виграшного, сценарію: привітання від представників влади, попурі з найвідоміших постановок, фуршет. Вечір назвали «Монолог із театру».

У п’ятницю та суботу в Ужгороді вчетверте відбудеться фестиваль еротичного мистецтва «Березневі коти». Головний «двигун» дійства поет і учитель української мови в угорській школі під Ужгородом Вік Коврей знову виносить на глядацький суд фестини, подібних яким в Україні немає.

Третій рік поспіль після оголошення офіційних лауреатів Національної шевченківської премії громадська організація нагороджує альтернативних переможців, яких відкритим голосуванням на сайті www.taras–premia.org.ua упродовж декількох тижнів обирав народ. Найцікавіше, що володарів народної шевченківської премії шукають в офіційному списку претендентів, затвердженому Національним шевченківським комітетом.