Пояс вірності чемпіонству

24.03.2009
Пояс вірності чемпіонству

Повернувшись на профі–ринг після чотирирічної перерви, Кличко–старший настільки переконливо довів своє право називатися найкращим у суперважкій вазі за версією WBC, що склалося відчуття, ніби чемпіон нікуди й не йшов. Після кількох років «поневірянь» пояс знайшов свого справжнього володаря. У жовтні 2008–го Віталій відібрав титул у нігерійця Семюеля Пітера, а пізно ввечері минулої суботи відстояв його від зазіхань колишнього спаринг–партнера — кубинця Хуана Карлоса Гомеса.

Власне, й сам двобій у Штутгарті трохи нагадував тренувальний, у якому «помічник» намагається створити для головного персонажа максимум труднощів, не претендуючи на щось більше. Можливо, Гомес і хотів утнути щось героїчне, але таланту для цього забракло...

 

Родинні традиції

У кожній сім’ї час від часу виникають складнощі у відносинах між її членами. Однак для того, щоб ці проблеми стали приводом для бою за звання чемпіона світу, треба сильно постаратися. Кличко, Гомес і тренер Фріц Здунек написали сценарій, за яким цілком можна знімати фільм із сюжетом на будь–який смак — чи то мильну оперу, чи драму, чи бойовик.

Свого часу Віталій і Хуан Карлос тренувалися в добре відомому клубі «Юніверсум бокс промоушн» під керівництвом Фріца Здунека. У пробних сутичках українець брав гору над кубинцем, хоча, треба визнати, той був значно легшим за Кличка. Тим часом Гомес здобув перемогу на іншому фронті — одружився з донькою Здунека.

Утім зять не став для німецького тренера з польським корінням близькою людиною. Можна навіть припустити, що гер Фріц більше волів називати синами своїх улюблених учнів — братів Кличків, ніж норовливого кубинця. Екстравагантний посланець Острова Свободи не був чудовим сім’янином — дозволяв собі і погуляти, й зайвого хильнути. Урешті терпець доньки Здунека урвався, й вона пішла від Гомеса. Проте далеко від рингу шляхи її не завели — дівчина вподобала собі турецького промоутера Хуана Карлоса — Ахмета Онера.

Для довершення картини можна згадати, що звання офіційного претендента на чемпіонський бій Гомес отримав, перемігши за очками українця Володимира Вірчіса. Тож Віталію, крім усього іншого, випала роль реваншиста — треба було пом­ститися за земляка.

Діватися нікуди

Попри свій далеко не лагідний характер і небажання дружити з дисципліною та режимом, рухливий кубинський боксер на прізвисько Чорна Пантера досяг визначних успіхів. Записавшись у професіонали в 1995 році, він здобув і згодом десять разів захищав титул чемпіона світу у важкій вазі. Та й коли в 2002–му перейшов у суперважку категорію (понад 91,7 кг), продовжив успішну ходу. Лише одного разу в 46 боях він капітулював, натомість здобув 44 перемоги. Як і Віталій, Гомес достроково завершив на свою користь 35 поєдинків. Проте відсоток завчасно виграних матчів вище в українця — лише один із його опонентів «дожив» до фінального гонгу. Щоправда, й Кличко–старший двічі програвав, хоча й через травми.

Українець не надто прагнув бою з Гомесом — ні слави, ні великих грошей, ні тим паче об’єднання титулів від такої зустрічі очікувати не доводилося. Утім і уникати побачення чемпіон не став. Перевага 37–річного Віталія над 35–річним Хуаном Карлосом у габаритах (202 см проти 192, 113 кг проти 104,5) дещо компенсувалася приблизно однаковим розмахом рук (203 — 204 см), рухливістю кубинця і його правосторонньою стійкою.

Проте наш Доктор Сталевий Кулак добре до цього підготувався, запросивши собі в спаринг–партнери відомого шульгу Кріса Бірда. Тим часом Чорну Пантеру випробовував його колишній опонент — Володимир Вірчіс. Саме він і відкрив «велику таємницю», що Гомес чимало пропускає зліва. Як з’ясувалось, ці слова виявилися чистою правдою, адже саме над правим оком у кубинця виникло розсічення вже в третьому раунді.

Аксіома Кличка

На очах у відомих у минулому тенісиста Бориса Беккера й футболіста Франца Бекенбауера олігарха Віктора Пінчука і Ко кубинець намагався шокувати Кличка одразу після стартового гонгу. Не секрет, що брати Клички дуже вміло користуються джебом лівою рукою, часто завдаючи цими начебто пробними ударами більше шкоди суперникам, ніж потужними «пострілами» правою. Гомес до цього підготувався й постійно тримав назустріч джебу підняту праву руку. Це викликало певні труднощі у Віталія, але лише на один раунд, — єдиний, який Хуан Карлос не програв. За великого бажання судді з Британії, США, Японії в дебютній трихвилинці навіть могли віддати перевагу претендентові.

На цьому приємні моменти для кубинця закінчилися, хоча напруга на ринзі трималася ще довго. Скажімо, після активного обміну ударами в другому раунді Гомес зачепив Віталія вже після гонгу, а Кличко не стримався й відповів.

Підопічні Фріца Здунека, колишній і нинішній, добре підготувалися фізично, що було видно навіть по тому, як вони штовхалися в клінчах. Зрештою Хуан–Карлос пропускав більше, і в третьому раунді українець уже почав опускати руки, демонструючи, що все менше боїться атак суперника. У ці моменти він нагадував мисливця, який ходить навколо жертви й лише вибирає, з якого боку завдати вирішального пострілу.

Поступово удари чемпіона стали частіше досягати мети, що вилилося в гематому навколо ока кубинця. Причому праву руку Віталію довелося задіяти активніше, ніж він думав, але легше від цього його опоненту не стало. З часом Хуан, як і більшість нахаб, котрі кинули виклик Кличку–старшому, почав викликати єдине почуття — жалість. Навіть те, що в шостій трихвилинці у киянина дивним чином з’явилося розсічення над лобом, не змінило перебігу подій.

На певний час темп двобою дещо впав. Кубинець не здавався, а Віталій взяв паузу. Та в сьо­мому раунді претендент «поплив». І одного разу навіть так, що, падаючи на підлогу, захопив із собою Кличка. Нокдаун став передвісником швидкого кінця. Гомес то нахилявся, то відвертався, сприймаючи удари з героїчною стійкістю, але було зрозуміло, що це ненадовго.

У дев’ятому відрізку різноманіття в перебіг подій намагався внести бельгійський рефері ван де Віле. Він уважно стежив за обличчям Гомеса, готуючись у будь–який момент зупинити бій, але в одному епізоді несподівано зняв очко з Віталія за начебто навмисний удар головою. Українець помстився після бою, коли начебто жартома випробував прес судді легким ударом у живіт. На мить посмішка на обличчі бельгійця змінилася гримасою жаху...

А сам бій рефері зупинив, коли Гомес практично перестав відповідати на удари. Таким чином Кличко–старший уперше після повернення на ринг захистив свій титул чемпіона WBC. І тепер для обох братів головною метою є пояс WBA, одноосібного володаря якого мають виявити узбек Чагаєв і росіянин Валуєв.

 

ПІСЛЯМОВА

Віталій Кличко,
чемпіон світу за версією WBС:

— Гомес — боксер світового рівня, і він це довів у бою. Я радий, що мені вдалося перемогти такого суперника технічним нокаутом... Єдиним поясом, що не належить нашій родині, є пояс WBA, тому в наступному двобої я хочу зустрітися з його володарем Миколою Валуєвим.

Ані мені, ані телебаченню нецікавий бій з Олегом Маскаєвим, хоч би як той хотів зі мною битися. Олег програвав нокаутом Джонсону й Пітеру, я ж, навпаки, посилав у нокаут цих бійців. Схоже, Маскаєв прагне ще раз побути в нокауті — від Кличка...

 

Фріц Здунек, тренер Віталія Кличка:

— Бій склався за сценарієм, до якого ми готувалися, та все ж перемога далася Віталію важче, ніж ми розраховували. Те, що поєдинок затягнувся до дев’ятого раунду, свідчить про дуже ретельну підготовку Гомеса до сутички.

Я тривалий час працював із кубинцем, тому дуже добре його знаю. Але я вирішив абстрагуватися від спогадів і під час підготовки практично не спілкувався з Хуаном. Родину і спорт треба розділяти.

 

Хуан–Карлос Гомес,
екс–претендент на пояс WBС:

— Я зробив для перемоги все від мене залежне. Віталій провів відмінний бій, він — великий чемпіон. Я розраховував, що протримаюся всі 12 раундів, але, на жаль, не вийшло. Проте я отримав безцінний досвід. Я люблю бокс, і, якщо Віталій захоче ще раз зустрітися зі мною, не відмовлюся.

Хочу попросити пробачення у своєї 11–річної доньки. Однокласники казали їй, що Кличко мене поб’є. Я ж обіцяв, що цього не станеться, але не стримав слово. Сподіваюся, моя дівчинка зрозуміє мене, адже її батька побив справжній велетень.

 

Орландо Куельяр,
тренер Гомеса:

— Хуан мене не розчарував, я пишаюся ним — він справжній боєць. Ми провели відмінний бій, Гомес і Кличко запекло билися всі дев’ять раундів. Хоча після восьмого я питав у Хуана, чи здатен він продовжувати поєдинок, і той ствердно кивнув.

Темп бою змінювався кілька разів, боксери наче по черзі завдавали один одному серйозних ударів. Спочатку домінував один боєць, а за хвилину ситуація мінялася на протилежну. Гомес виявив справжню мужність і завзятість, однак, на жаль, ми були гіршими за суперника.