Херсон з голосом Метрополітен-опери. У Києві відбудеться концертне виконання опери про викрадення росією українських дітей
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
«Лампа Аладдіна» — вистава для дорослих і дітей.
Часи зараз настали такі, що усе навколо доводиться сприймати через призму економічної кризи. Особливо те, що стосується театру — ця галузь, як відомо, завжди існувала за залишковим принципом, а коли економіка ледь животіє, то мистецтву залишається сподіватися на власний невичерпний ентузіазм. Йдучи в Київську оперету на прем’єру мюзиклу «Лампа Аладдіна», я готувалася побачити цей залишковий принцип у всій його «красі»: дешеві, примітивні декорації, костюми, зібрані з інших вистав, перешиті й адаптовані до східного стилю. Але мої песимістичні прогнози не справдилися — вистава виблискувала мов нова копійка: художник Світлана Павліченко влаштувала на сцені цілий показ мод на тему Сходу, а хореограф Анжела Гречановська продемонструвала, що для кожного з численних танцювальних номерів спектаклю можна знайти свою родзинку, не сперечаючись при цьому з загальним малюнком мюзиклу. Чого вартувала ця розкішна як на сьогодні «упаковка» театру та його художньому керівникові Богдану Струтинському — можна лише здогадуватися. Особливо після того, як наприкінці року Оперета, яка перебуває під протекторатом міста, мусила власними силами шукати гроші для сплати за електроенергію...
Режисер спектаклю — народна артистка України Тамара Тимошко–Горюшко. Актриса, яка працює в Театрі оперети уже півстоліття, у режисурі не новачок: «Лампа Аладдіна» (композитор — Сергій Бедусенко, автор лібрето — Ярослав Стельмах) — третя її постановка, до цього були «Летюча миша» та «Чиполіно». Випустивши по одній виставі для дорослих і дітей, Тамара Тимошко–Горюшко вирішила зробити спектакль, який був би цікавим як старшому, так і молодшому поколінням. «Лампа Аладдіна», незважаючи на свою казкову жанрову приналежність, містить у собі чимало подразників для будь–якої уяви. Скажімо, одвічна людська пристрасть до багатства, яку хтось трактує як можливість комфортного існування, а хтось — як наживу заради наживи. «Лампа Аладдіна» вчить ставитися до золота–діамантів зі здоровим скепсисом. Витриманий Аладдін не спокусився на заклики скарбів, зумів не втратити розум, а просто помилуватися красивою грацією під час танцю коштовностей і отримав за це винагороду — красуню Будур. На відміну від Чаклуна, який так захопився переліком своїх бажань, що обурений Джин був змушений відмовити йому у своїй прихильності.
Не порушуючи загальної конструкції мюзиклу, команда «Лампи Аладдіна» досить вправно «жонглює» часами і стилями. У східних танцях упізнаються елементи хіп–хопу, а образ Джина був відтворений за допомогою мультимедіа: на заднику з’являється велике око цього мудрого диво–персонажа, який пильно вдивляється в душу кожного, до чиїх рук потрапляє лампа. Мешканців підземелля, які не втрималися від спокуси золотом і перетворилися на якихось химерних істот, наче «висмикнули» з фантастичного трилера — напівсклети–напівкажани розмахували своїми кінцівками елегантно і зловісно водночас.
Головні ролі в спектаклі виконують н. а. України Олександр Кравченко, з. а. Росії Анатолій Підгородецький, Ганна Коваль, Сергій Наумов та інші актори театру.
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
У Києві проходитиме 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Серед понад 240 дуже-дуже важливих і потрібних подій XIV Книжкового Арсеналу в Києві все ж було дві, які по-особливому вирізнялися. >>
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
У Києві презентують перший вініловий реліз сучасної української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» — альбом «Спроможні» (Empowered). >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>