Напередодні Нового року 105 експертів Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» впродовж цілого тижня оцінювали видавничий репертуар 2008–го. У кожній із семи номінацій визначено претендентів на лавреатство. Починаємо публікувати Короткі списки — переможці будуть названі наприкінці лютого.
Українська та зарубіжна художня класика
М. В. ГОГОЛЬ. Вечори на хуторі біля Диканьки. Миргород. – К.: Либідь, 488 с.(п)
Іван МИКОЛАЙЧУК. Сценарії. – К.: Редакція журналу «Міжнародний туризм», 544 с.(с)
По одному віршу ста поетів (1235 р.). Збірка японської класичної поезії VІІ–ХІІІ ст. – К.: Грані–Т, 232 с.(п)
Тарас ШЕВЧЕНКО. Вибрана поезія. Живопис. Графіка. – К.: Мистецтво, 608 с.(с)
Вільям ШЕКСПІР. Гамлет, Принц Данський. – К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА, 238 с.(с)
Україна: поезія тисячоліть. Антологія у 2 тт. Сер. «Україна: історія великого народу». – К.: Кріон, 608+684 с.(ф)
Українська мала проза ХХ століття. – К.: Факт, 1512 с.(п)
Літературознавство
Василь БУДНИЙ, Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ. Порівняльне літературознавство. – К.: Києво–Могилянська академія, 430 с.(п)
Леся ГЕНЕРАЛЮК. Універсалізм Шевченка: Взаємодія літератури і мистецтва. – К.: Наукова думка, 544 с.(п)
Тамара ГУНДОРОВА. Кітч і література. Сер. «Висока полиця». – К.: Факт, 284 с.(п)
Архієпископ Ігор ІСІЧЕНКО. Аскетична література Київської Руси. Сер. «Харківська школа». – Х.: Акта, 398 с.(к)
Марко ПАВЛИШИН. Ольга Кобилянська: прочитання. – Х.: Акта, 358 с.(к)
Омелян ПРІЦАК. Коли і ким було написано «Слово о полку Ігоревім». «Київська бібліотека давнього українського письменства». – К.: Обереги, 360 с.(с)
Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. – К.: Києво–Могилянська академія, 531 с.(о)
Критика / біографії / мемуари
Іван ДЗЮБА. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К.: Києво–Могилянська академія, 720 с.(п)
Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ. На перехрестях віку. Книга І, ІІ. – К.: Києво–Могилянська академія, 838+703 с.(п)
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. Листи до Олександри Аплаксіної. – К.: Критика, 640 с.(п)
Євген МАЛАНЮК. Нотатники (1936–1968). – К.: Темпора, 336 с.(п)
Сергій ТРИМБАЧ. Олександр Довженко: Загибель богів. Ідентифікація автора в національному часопросторі. Сер. «Студія 1+1». – Вінниця: Глобус–Прес, 800 с.(п)
Юрій ШЕВЕЛЬОВ. Вибрані праці. У 2 книгах. – К.: Києво–Могилянська академія, 583+1151 с.(п)
Валерій ШЕВЧУК. Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима. Сер. «Українці у світовій цивілізації». – К.: Пульсари, 528 с.(п)
Популярні видання / історична белетристика
Сергій КОВАЛЕНКО. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3 томах. Т.2. – К.: Стікс–Ко, 480 с.(п)
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ. Голод 1932–1933 рр. в Україні як геноцид: мовою документів, очима свідків; Російська революція 1917 року: новий підхід. – К.: Наш час, 239+79 с.(п)
Дмитро МАЛАКОВ. Кияни. Війна. Німці. – К.: Амадей, 364 с.(п)
Джеймс МЕЙС. Ваші мертві вибрали мене… – К.: Українська прес–група, 672 с.(п)
Україна: литовська доба 1320–1569. – К.: Балтія–Друк, 176 с.(п)
Україна: хронологія розвитку. Т.3. Від Батиєвої навали до Люблінської унії. Сер. «Історія великого народу». – К.: Кріон, 520 с.(с)
Українська повстанська армія. Історія нескорених. – Л.: Центр досліджень визвольного руху, 352 с.(п)
Дослідження / документи
Великий голод в Україні 1932–1933 років. Свідчення очевидців для комісії Конґресу у США. Т.І–IV. – К.: Києво–Могилянська академія, 838+814+782+622 с.(п)
Норман ДЕЙВІС. Боже ігрище: історія Польщі. – К.: Основи, 1080 с.(п)
Катерина ДИСА. Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої ХVІІ– ХVІІІ століття. – К.: Критика, 302 с.(п)
Західно–українська Народна Республіка 1918–1923. Ілюстрована енциклопедія. – Л.: Манускрипт, 526 с.(с)
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ. Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: Труднощі усвідомлення. Сер. «Невідома Україна». – К.: Наш час, 424 с.(п)
Марина ПАЛІЄНКО. Архівні центри української еміграції (створення, функціонування, доля документальних колекцій). – К.: Темпора, 688 с.(п)
Наталя ЯКОВЕНКО. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ століття. Волинь і Центральна Україна. – К.: Критика, 472 с.(п)
Біографії / мемуари
Генерал Петро Григоренко. Спогади, статті, матеріали. – К.: Смолоскип, 832 с.(п)
Євген Чикаленко і Петро Стебницький. Листування. 1901–1922 роки. – К.: Темпора, 628 с.(с)
Корені та парості: український генеалогікон. – К.: Либідь, 472 с.(п)
Григорій КОСТЮК. Зустрічі і прощання. Спогади у двох книгах. – К.: Смолоскип, 720+512 с.(п)
Нестор МАХНО. Сповідь анархіста; Юрко ТЮТЮННИК. Записки генерал–хорунжого; Тарас БУЛЬБА–БОРОВЕЦЬ. Армія без держави; Петро ГРИГОРЕНКО. Вітер зустрічний; Олександр КОШИЦЬ. З піснею через світ. Сер. «Мемуари». – К.: Книга Роду, 624+312+318+432+432 с.(п)
Роман Шухевич у документах радянських архівів державної безпеки (1940–1950). У 2 тт. – К.: Сергійчук М.І., 640+584 с.(п)
Ю.ТЕРЕЩЕНКО, Ю.ОСТАШКО. Український патріот з династії Габсбурґів. – К.: Темпора, 382 с.(с)
Експерти номінації «Хрестоматія»
1. Ігор БОНДАР–ТЕРЕЩЕНКО Літературний критик
2. Сергій ГАЛЬЧЕНКО Заступник директора Інституту літератури НАНУ
3. Уляна ГЛІБЧУК Редактор відділу критики журналу «Україна»
4. Тамара ГУНДОРОВА Член–кореспондент Академії наук, завідувач відділу теорії літератури Інституту літератури НАНУ
5. Леся ДЕМСЬКА–БУДЗУЛЯК Науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
6. Микола ЖУЛИНСЬКИЙ Академік, директор Інституту літератури НАНУ
7. Борис КЛИМЕНКО Філолог, журналіст «РадіоФранс інтернасьональ», агенції EFE
8. Ольга КРЕКОТЕНЬ Помічник аташе з питань культури Посольства США
9. Юрій МИКИТЕНКО Головний редактор журналу «Всесвіт», доктор філософії (літературознавство)
10. Павло МИХЕД Провідний науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
11. Ігор МОЙСЕЇВ Шеф–редактор тижневика «Зарубіжна література», викладач Києво–Могилянської академії
12. Михайло НАЗАРЕНКО Письменник, викладач Київського національного університету
13. Володимир ПАНЧЕНКО Літературознавець, професор Києво–Могилянської академії
14. Костянтин РОДИК Президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»
15. Микола СУЛИМА Заступник директора Інституту літератури НАНУ
16. Людмила ТАРНАШИНСЬКА Старший науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
17. Катерина ЩОТКІНА Заввідділу культури газети «Дзеркало тижня»
Експерти номінації «Минувшина»
1. Сергій ГРАБАР Письменник
2. Костянтин ДИКАНЬ Віце–президент Інституту екомоніторингу і ресурсозберігання
3. Олексій ДУБАС Президент Асоціації видавців навчальної літератури
4. Віктор ДУДКО Ст. науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
5. Юрій ЗАВГОРОДНІЙ Літератор
6. Степан ЗАХАРКІН Науковий працівник Інституту літератури НАНУ
7. Сергій КОВАЛЕНКО Історик
8. Галина КОВАЛЬЧУК Заввідділом стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки
України імені В. І. Вернадського
9. Олександер КРАСЮК Культуролог, перекладач
10. Ольга КРЕКОТЕНЬ Помічник аташе з питань культури Посольства США
11. Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ Заступник директора Інституту історії України НАНУ
12. Костянтин РОДИК Президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року»
13. Надія СТРІШЕНЕЦЬ Керівник Центру формування бібліотечно–інформаційних ресурсів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
14. Микола ТИМОШИК Завідувач кафедри видавничої справи та редагування Київського національного університету
15. Ярина ЦИМБАЛ Науковий співробітник Інституту літератури НАНУ
16. Інна ЧЕРНЯВСЬКА–НАБОКА Книжковий рецензент «Радіо «Свобода»
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
