Осоромилися ті провидці, котрі передрікали занепад інтересу прикарпатців, розчарованих сучасною політикою і політиками, до постаті, як дехто висловлювався, «неактуального» в нинішніх українських реаліях Степана Бандери. Тим паче, мовляв, що урочистості на його честь мали відбутися після новорічної «шампанізованої» ночі. Та песимістичні прогнози спростували щонайменше десять тисяч іванофранківців, котрі 1 січня зібралися на Європейській площі, аби особисто засвідчити повагу до Головного провідника ОУН і взяти участь у освяченні щойно збудованих пам’ятника Степанові Бандері й Меморіального музею учасникам визвольних змагань. Охочих побувати на урочистостях було значно більше, ніж змогло добратися до меморіального комплексу, розташованого на околицях обласного центру. За недогляду місцевої влади чи інших дивних обставин, на маршрути вийшло зовсім обмаль мікроавтобусів, відтак їх на зупинках не дочекалися сотні іванофранківців, котрі бажали вклонитися Бандері. Утім ані ця транспортна оказія, ані мороз із вітром не зіпсували піднесеної атмосфери справжнього національно–патріотичного свята.