«Польський» «Кобзар».
В академічному Інституті літератури презентовано Шевченків «Кобзар» польською мовою. Видано його Католицьким університетом Любліна (у цьому місті — чи не найбільша українська громада в Польщі), і на титулі зазначено: перше повне польське видання. Саме так — досі повний «Кобзар» був полякам недоступний. Перекладач Пьотр Куприч працював над цим виданням 20 років.
А раніше цього року Люблінське видавництво випустило ілюстровану «Енеїду» Івана Котляревського — наклад розійшовся за кілька місяців, готують перевидання. Так само жваво, розповідали польські видавці–науковці, купують польські читачі й «Кобзаря». На переговорах, що передували презентації, домовлено про спільний українсько–польський проект: видання двомовного «Кобзаря» за зразком презентабельної англо–української білінгви, випущеної цього року в Україні (Тарас Шевченко. Вибрана поезія. Живопис. Графіка. — К.: Мистецтво, 608 с.).
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
Українською перекладено вже другу книжку американського нейробіолога Девіда Іґлмена. >>
У Києві цього тижня завершується показ великого виставкового проєкту «Алла Горська. >>
Прем'єрні «Друзі» - це про пари: двоє жінок і двоє чоловіків. Історія також просякнута нашим сумним сьогоденням, накладає свій відбиток війна. Утім в ній спалахують миттєвості, де є місце любові, дружбі, теплу та іншим земним радощам, з яких і складається життя. >>
За даними Міністерства освіти і науки Латвії, російська мова викладається як друга іноземна майже в половині латвійських шкіл. >>
