Євген Томін: Лізинг на селі повинен працювати відповідально

02.03.2004
Євген Томін: Лізинг на селі повинен працювати відповідально

Євген Томін.

      Національну акціонерну компанію «Украгролізинг» Євген Томін очолив наприкінці жнив, перейшовши на роботу в Київ із Полтавської облдержадміністрації. Ситуація з технікою на селі вже була катастрофічною. А як же інакше, коли машинно-тракторний парк реформованих КСП на 85 відсотків відслужив амортизаційний термін, проте продовжує працювати — сіяти і збирати, бо на його заміну селянам хронічно бракує коштів. Торік сільгосппідприємства за різними схемами спромоглися придбати нової техніки всього на 390 мільйонів гривень, мізер порівняно з потребою, яку фахівці оцінюють у 10-11 мільярдів щорічно. Однак без лізингу технічне оснащення села було б ще гіршим, адже 1922 машини на суму 115 мільйонів гривень у минулому році господарства отримали саме завдяки НАКу. Втім усім зрозуміло, що обсяги продажу за лізинговими схемами мають бути на порядок вищі. Про те, як цього планують досягти в Украгролізингу, ми вирішили розпитати безпосередньо у Євгена ТОМІНА.

 

      — Євгене Фроловичу, лізинг залишається недоступним для більшості господарств. Як його можна активізувати?

      — Ми уже активніше працюємо з сільгоспвиробниками і намагаємося наростити обсяги переданої у лізинг техніки. У минулому році компанія закупила та передала товаровиробникам 438 тракторів, 40 зернозбиральних комбайнів, 1131 одиницю грунтообробної та посівної техніки, 250 одиниць іншого сільськогосподарського та переробного обладнання. Порівняно з 2002 роком тракторів поставлено на 75,2 відсотка більше, зернозбиральних комбайнів — на 90 відсотків, плугів — на 74, борін — на 63 відсотки, культиваторів — у 2,5 раза, сівалок — у 8 разів. Найбільше отримали техніки, звісно, сильні господарства Київської, Кіровоградської, Хмельницької та Черкаської областей.

      — Відомо, що збільшувати обсяги Украгролізингу заважає брак коштів. Водночас компанія є розпорядником мільйонних боргів за поставлені в середині 90-х імпортні трактори і комбайни. Вам вдається повертати ці кошти чи їх варто «списати» назавжди?

      — Головне завдання сьогодні, яке перед НАКом ставлять Президент і Кабінет Міністрів, — повернути всі кошти за отриману в лізинг техніку. Адже зворотність лізингових  — це основний принцип фінансового лізингу. Тут не може бути пасивності, легковажності чи безвідповідальності. Наполеглива робота компанії в цьому напрямку дає позитивні результати, поступово змінюється ставлення лізингоотримувачів до розрахунків за отриману ними техніку. Так, якщо в перші роки лізингової діяльності (1998 — 2000) повернення становили 12 відсотків, то в 2001 році — уже 26 відсотків, а в 2002 —  47 відсотків. Торік же повернення зросли удвічі порівняно з 2002 роком, особливо сумлінно почали розраховуватися клієнти Волинської, Сумської та Кіровоградської філій.

      — Але ж, як правило, «Джон Діри» і «Кейси» діставалися «крутим» господарствам, які розраховували, що держава з часом подарує їм цю техніку. Невже ці власники машинерії почали так легко гасити старі борги?

      — На жаль, нелегко. Всього до спеціального фонду держбюджету у 2003-му за іноземну техніку надійшов 41 мільйон гривень. Для повернення коштів як за іноземні, так і вітчизняні машини часто доводиться вдаватися до адміністративних заходів. Торік наші філії заявили 445 позовів на суму 38,5 мільйона гривень і, таким чином, реально стягнули 2,5 мільйона. На жаль, ми зустрічаємось з фактами, коли наші партнери не виконують договірних зобов'язань, не дотримуються графіків сплати, не повертають бюджетних коштів. Так, ЗАТ «Агрофірма «Кримавтобат» за комбайн «Славутич» не повернула жодної копійки з 1530 тисяч гривень боргу. Фірма ЮМ-«Аграрій» Дніпропетровської області не сплатила 1380 тисяч гривень, агрофірма «Колос» Вовчанського району Харківської області заборгувала 241,5 тисячі. Такі несумлінні платники є у кожній області.

      Ми робимо висновки. Цього року проведено так звану «перепустку» всіх філій і дочірних підприємств, під час яких детально проаналізована діяльність кожного, розглянуто бізнес-плани всіх машинно-технологічних станцій, їх проблемні питання, фінансовий стан, кадровий потенціал.

      — Які перспективи цього року, Украгролізинг планує розширювати свою діяльність?

      — Ми маємо ще багато зробити, аби виконати постанову Кабінету Міністрів за  № 414 щодо стягнення простроченої заборгованості за іноземні кридити, взяті у свій час під гарантії уряду для придбання іноземної техніки. Окрім того, ми впритул підійшли до розв'язання проблеми технічного сервісу. Головне — якнайшвидше сформувати чітку систему, залучивши фінансові ресурси професійних сучасних менеджерів та висококваліфікованих спеціалістів і робітників, та забезпечити інвестиційно-інноваційну модель технічного сервісу.

      Отож у 2004 році ми орієнтовно плануємо закупити на 26,4 мільйона гривень тракторів, майже на 100 мільйонів гривень комбайнів, на 30 мільйонів грунтообробної і посівної техніки. Усього 1625 одиниць на суму майже 178 мільйонів гривень. Виходячи із цих скупих цифр, ми конкретизували завдання на 2004 рік у всіх сферах діяльності компанії і затвердили комплекс основних заходів, що покращать фінансово-господарську роботу НАКу.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>