На загальноукраїнському тлі поширення ВІЛ–інфекції Вінниччина виглядає порівняно благополучно — основні показники тут нижчі від середніх по державі. Варто зазначити, що на сьогодні в області зафіксовано 2100 носіїв вірусу імунодефіциту людини — менше двох відсотків населення. Серед причин — досить пізня поява перших інфікованих. Якщо в Україні поширення хвороби уже в 1995 році набуло характеру епідемії, то в області того самого року не було виявлено жодного носія ВІЛ. Перші 46 випадків були зафіксовані тільки наступного року. Надалі йшло зростання, але порівняно невисокими темпами.
Важливу роль у вінницькому «затишші» відіграла структура населення. В області переважають сільські жителі, а ВІЛ–СНІД найшвидше розповсюджується саме в містах. За даними лікаря–епідеміолога обласної санітарно–епідеміологічної служби Віктора Курданіна, кількість ВІЛ–позитивних людей у містах регіону вдвічі перевищує кількість інфікованих селян. До речі, поява ВІЛ у сільських населених пунктах найчастіше пов’язана не з поширенням хвороби завдяки місцевим факторам. Інфекцію переважно привозять у свої рідні села жінки, які поїхали працювати в міста промислово розвинутих територій і заразились там. Майже в кожному районі Вінниччини нараховується до десятка сіл, у яких живе по одній ВІЛ–інфікованій людині, й інфекція там не поширюється. Виняток становлять випадки, коли мати народжує дитину, в крові якої знаходять вірус.
Стосовно дітей, народжених ВІЛ–позитивними матерями, можна сказати, що і тут Вінниччина виглядає впевнено. Завдяки застосуванню антиретровірусної терапії, із 250 немовлят вірус знайдено тільки в шістнадцяти. Це становить шість відсотків від загальної кількості, тоді як в цілому по країні цей показник тримається на рівні дев’ять відсотків.
Загалом на початку епідемії вірус ВІЛ поширювався переважно серед споживачів ін’єкційних наркотиків, але в останні роки співвідношення змінилося. Відносна кількість наркоманів серед інфікованих знизилася до тридцяти відсотків, натомість помітно зросла кількість людей, які заразилися статевим шляхом. Медики кажуть: це свідчення того, що захворювання вийшло за межі основної групи ризику і почало охоплювати ширші кола населення.
Ці тенденції вельми показово дали себе знати в місті Ладижин. У цьому населеному пункті з населенням 24 тисячі осіб має давнє коріння наркоманія. Щороку серед споживачів опію там виявляли 10—15 осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини. За дев’ять місяців нинішнього року кількість носіїв вірусу в Ладижині зросла ще на десять, однак серед них — четверо новонароджених дітей і декілька жінок, які заразилися статевим шляхом.
А от у групі споживачів наркотиків упродовж попередніх років відбулися зміни. Дала ефект обласна програма зниження шкоди, реалізацією якої займається громадська організація «Сталість». У рамках цієї програми для споживачів наркотиків не тільки були підготовлені різні інформаційно–профілактичні матеріали, а й запроваджено практику обміну використаних шприців на нові, що помітно знизили загрозу зараження під час ін’єкцій.
Нині цією проблемою в області займається близько двадцяти громадських організацій. Десять років тому першою з них була згадана вище «Сталість», яка намагається поширити напрацьований досвід на таку непросту для контактів групу ризику, як «жриці» комерційного сексу. Досвід «Сталості» відзначило і Міністерство охорони здоров’я, яке виділило для організації пересувну амбулаторію. Це дасть змогу обстежувати клієнтів безпосередньо на місці. Зараз вирішується питання щодо отримання ліцензії та інших дозволів, так що невдовзі амбулаторія на колесах розпочне працювати.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
