Бугатті в єдиному екземплярі

02.12.2008

У 2004 році Музей історії Києва гучно вигнали з Кловського палацу і, «запакувавши» в коробки, прилаштували в Українському домі. Заспокоювали, що тимчасово, але в «запакованому» стані він перебуває ось уже чотири роки, а про реальні зміни «житлових умов» працівникам музею залишається лише мріяти. Тішить, що хоч вряди–годи вдається «виходити в люди», виставляючи дещо з колекції — днями Галерея «Боско» та Музей історії Києва презентували спільну виставку «Лінія модерну». В експозиції, до якої додали ще й деякі експонати з приватних колекцій, — живопис, декоративно–ужиткове мистецтво, предмети інтер’єру — всього понад 90 творів мистецтва.

За словами Наталі Лисенко, засновниці галереї «Боско», особливої уваги на цій виставці заслуговує столик–підставка італійського майстра Карло Бугатті. Того самого Бугатті, батька відомого дизайнера автомобілів. На перший погляд, столик можна віднести до марокканського стилю. Але насправді — це саме фірмовий стиль Бугатті: тут присутній східний орнамент, пергамент, наклеєний на поверхню столика, інкрустація перламутром. В українських музеях немає жодного витвору цього автора. І цей факт додає експозиції в «Боско» додаткової значимості.

Живопис «Лінії модерну» — особлива складова цієї експозиції. Оскільки прізвища авторів, чиї полотна представлені в «Боско», для історії живопису мають визначальне значення: Григорій Світлицький (полотно «Уж вечер, облаков померкнули края», де поєднані жанри портрету та пейзажу), Вільгельм Котарбінський (роботи «Распятие» та «Розговор», виконані в техніці сепії), Микола Прахов (зелено–синій «Уголок сада», написаний під час подорожі на Кіпр)... Декоративно–вжиткове мистецтво представлене роботами фабрики Еміля Галле (вази, лампи з багатошарового кольорового скла, шкатулки) та іншими відомими виробниками речей повсякденного вжитку.

На презентації «Лінії модерну» провідний науковий співробітник Музею історії Києва Вікторія Величко дуже шкодувала з приводу того, що не можна показати більшу частину колекції — «Боско», звичайно, галерея дуже гостинна, але її виставкові площі — не гумові. А показати справді є що. Взяти хоча б зошит із малюнками Котарбінського, в якому він малював портрети Олени Прахової, відомої у мистецьких колах жінки, яка вишила Плащаницю для Володимирського собору і в яку був закоханий Врубель...

Експозицію «Лінія модерну» в галереї «Боско» можна буде оглянути до 6 грудня. Вхід — вільний. Кожен відвідувач зможе особисто підтримати Музей історії Києва — в галереї встановлені скриньки для пожертв, усі зібрані гроші підуть на виготовлення багетів для картин.