І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Трактор в полі дир-дир
26.02.2004
Минулого року черкаські селяни змогли розкошелитися всього на 118 новеньких тракторів та 60 комбайнів. На це було витрачено 38 мільйонів гривень, важко зароблених мозолями хліборобів Шевченкового краю. Дозволити собі таку розкіш, як оновлена техніка, змогли тільки найбільш сильні господарства. А таких в області не так і багато, якщо весь агропромисловий комплекс Черкащини торік «наврожаїв» прибутку у 17 мільйонів гривень. Так що чимало селян знову будуть молитися на своїх доморощених Кулібіних, здатних iз руїни скласти техніку, яка й виоре, й викосить та вимолотить.
За словами Володимира Колінька, заступника начальника управління регіональної політики Головного управління сільського господарства й продовольства Черкаської облдержадміністрації, техніки в селян iз кожним роком стає все менше. А це значить, що навантаження на ту техніку, яка ще у строю, постійно зростає. І якщо раніше на 1000 гектарів ріллі було 16 тракторів, то тепер їх тільки 12.
Нині на Черкащині, за даними обласного управління сільського господарства, в роботі 5300 комбайнів, 10 000 вантажних автомобілів, 11 100 тракторів, 5 000 плугів й 5 600 сівалок та культиваторів. Причому тільки приблизно 10 відсотків «сталевих коней» мають 10-річний вік. Усі інші — «дідусі», яким «стукнуло» по 15—20, а то й 30 років. Так що, як писав поет, «трактор в полі дир-дир», бо ремонтуємо його від дір.
Але одними, хоч і золотими, руками селян ремонт техніки не зробиш. Треба ще й грошей, й немалих. За підрахунками Головного управління сільського господарства й продовольства Черкаської обласної держадміністрації, аби підлагодити до весни 6 тисяч тракторів, 2,5 тисячі сівалок, 3 тисячі плугів та культиваторів, тисячу дискових борон та комбінованих агрегатів передпосівного обробітку грунту, аграрії мають десь узяти та й викласти 50 мільйонів гривень. Але де ж їх узяти?
У кишені господарств, які ледь зводять кінці з кінцями, можна нашкребти по засіках не так уже й багато фінансів. Так що більшу частину селяни позичають у банках. Кажуть, що розраховуватися будуть, як зберуть урожай. Дай Боже!
