Сталося нарешті! Як каже мудрий Віктор Федорович, «віз приїхав. Вилазьте». І де б ви думали готуються вилазити з президентського воза? Подумати тільки! Не в Африці — в самому П’ємонті. Що вже вам, скажу, законники зібралися в цьому благословенному місці Лева — Аль Капоне позаздрив би. А я, коли би була вхожою, просила б самого Віктора Івановича Балогу не пожаліти жменю золотих зірок для мундирів деяких правоохоронців із П’ємонту. Особливо для прокуратури. Було б добре якраз до Дня української писемності надіслати вітання у книжкову Мекку: до Львова. Не за неперекриті наркотрафіки. Не за не порушені кримінальні справи стосовно земельних махінацій. Не за контрабанду і не за нерозкриті резонансні вбивства, а саме — за високий професіоналізм у надтонкій і чутливій справі — справі українського книговидання.

«Українська культура має бути або агресивною, або мертвою!» — заявляв Олесь Доній із транспаранта на другому літературно–мистецькому фестивалі «Київська барикада», що тривав із 19 по 21 вересня. Першого дня поети, розбившись на групи, збирали аншлаги в різних університетах Києва. Проте найбільше дійство — Головний київський слем — пройшло в актовому залі Києво–Могилянської академії, де для кожного знайшлося 25 квадратних сантиметрів тимчасової «житлової площі». Тут зібрались переможці всіх попередніх регіональних слемів. Ходили чутки, що знову переможуть білоруси, які нібито викупили один комплект оцінок. На заваді несправедливості став Ярослав Мінкін зі своїм вірним помічником — кавуном, яким він кидав у присутніх. Він і розділив перемогу з білорусом Андрієм Хадановичем. Наступного дня на полігоні Внутрішніх військ МВС України неподалік Вишгорода, де проходили «Поетичні стрільби», поети взяли до рук автомати.

За словами директора літературної агенції «Піраміда» Василя Гутковського, до нього прийшли з відділу боротьби з економічною злочинністю міської міліції, щоб за статтею 8 КК — про розміщення зовнішньої реклами — перевірити документацію щодо розміщення бігбордів, на яких рекламується книжка Марії Матіос.