Марафон із наповнення Центральної виборчої комісії свіжими кадрами вийшов на фінішну пряму: позавчора ввечері п'ятнадцятеро членів ЦВК — троє «старих» та дюжина щойно призначених Верховною Радою — обрали своїм головою Сергія Ківалова. У тому, що на місце Михайла Рябця прийде саме Ківалов, ніхто не сумнівався відтоді, як Президент Кучма запропонував його до складу ЦВК — по-перше, для фігури такого масштабу роль рядового центрвиборчкомівця явно не підходить, а по-друге, навряд чи хтось із 14 колег маститого протеже Леоніда Кучми служив би гарантові так віддано і професійно, як на це здатен Сергій Васильович. Тож особливої інтриги у процес обрання собі шефа «центральні виборчкомівці» вирішили навіть не вносити — Ківалов виявився єдиною кандидатурою, «номінованою» на посаду голови ЦВК. І обраною одноголосно.

Учора майже десять тисяч мешканців Тернополя вийшли на попереджувальну акцію протесту проти свавілля місцевої Податкової адміністрації. Зопалу маніфестанти навіть зупинили два поїзди міжнародного сполучення
«Усі на податкову! Захисти своє місто!» Листівки під таким заголовком закликали мешканців Тернополя до масового пікетування приміщення Державної податкової адміністрації. Пікетам передували події, які не на жарт сколихнули обласний центр: надвечір 17 лютого працівники податкової міліції зробили спробу вилучити всі бухгалтерські та фінансово-господарські документи Тернопільської міської ради за 2001 — 2003 роки й оголосили про порушення кримінальних справ проти її посадових осіб. У зв'язку з цим наступного ранку було скликано позачергове засідання сесії міськради, на якому заявлено рішучий протест проти «спроби політичної розправи з органом місцевого самоврядування руками податкових структур». Депутати однозначно сприйняли те, що сталося, як політичну провокацію, спрямовану на дискредитацію місцевої влади і як відповідь певних структур на проведене недавно віче тернопільської громади проти нав'язуваної конституційної реформи «а ля Кучма», зініційоване саме міськрадою.

Невідомо, яке слово зі сполучення «банальне хуліганство» найменшою мірою підходить до дій народних депутатів з Блоку Тимошенко — Степана Хмари і Олександра Турчинова. Щодо банальності, то, даруйте, хто б казав... Минуло всього лише два з половиною місяці з часу обрання Генпрокурором України Геннадія Васильєва, а вже стає зрозумілим, що через брак свіжих ідей нинішнє керівництво ГП уперто ступає у слід своїх попередників. За приклад можуть стати вже навіть не інтригуючі подання ГП про дачу згоди Верховної Ради на притягнення до відповідальності депутатів від Блоку Тимошенко — Степана Хмари та Олександра Турчинова. Щоправда, у прес-службі Генеральної прокуратури цю інформацію офіційно не підтвердили. Зате її оприлюднив у п'ятницю в присутності журналістів голова Верховної Ради Володимир Литвин.

«Нам більше робити нема чого як лише займатися цим. Це абсолютний абсурд», — обурився Леонід Кучма у відповідь на запитання кореспондента «Німецької хвилі» щодо правдивості заяви колишнього радника посольства України в Німеччині Валерія Кравченка про наказ державного керівництва стежити за опозиційними політиками. «Політичний піар», «маргінальний проект», «невдала гра в Мельниченка-2» та «недолуга провокація» — це далеко не всі епітети, якими засипали спробу генерала СБУ «змусити керівництво України дотримуватися законів держави» представники пропрезидентського табору. Опозиційні політики, які не раз відчували за спиною важке дихання СБУшної «наружки», вважають генерала, який не схотів миритися з кучмівською дійсністю, героєм...