НОВИНИ ПЛЮС

17.09.2008

«І новинка для вашої дами — сливовий спирт!..»

Минулого тижня Міністерство аграрної політики оприлюднило проект змін до закону про державне регулювання виробництва та обігу спирту, яким дозволяє продавати, ввозити та вивозити плодовий спирт не тільки державним підприємствам, а й приватникам.

За проектом, дозвіл отримають спецпідприємства, які мають умови для виробництва певних обсягів продукції та штат кваліфікованих фахівців. Перелік таких підприємств окремо затверджуватиметься Кабміном. За словами одного з авторів проекту, розробити його просили виробники алкогольної продукції, які зацікавлені у виробництві горілки з плодового спирту та виготовленні за його допомогою лікерів та вин.

Зараз же, за даними Міністерства аграрної політики, міцні алкогольні напої на основі плодово–ягідного спирту є на українському ринку у незначній кількості.

Уся правда — в етикетці!

З першого листопада в Україні починає діяти новий державний стандарт для харчових продуктів. За ним виробники мусять вказувати на упаковці справжню назву продукту. Тож якщо, скажімо, в маслі є рослинні домішки, виробник муситиме писати на упаковці — «спред». За стандартом, напис має бути виконаний однаковими буквами з власне назвою продукту і контрастувати з кольором упаковки.

Нові вимоги зумовлені маніпуляціями із вмістом продукції, насамперед масло–молочної. Так, виробники часто замість молочних жирів використовують рослинні. «Якщо правдиві дані й були, то таким шрифтом, щоб їх ніхто не побачив», — повідомила голова Держспоживстандарту Лариса Лосюк.

Найчастіше вимоги порушують виробники згущеного молока — до 60 відсотків цього продукту виробленого в Україні, не відповідають якості. Вміст рослинних жирів — 80—90 відсотків від загальної кількості.

«Мутантів» побачать усі

Завдяки вступу до Світової організації торгівлі українська влада таки звернула увагу на питання генетично модифікованих організмів. Формально до 2007 року у нас ГМО продуктів не було. Проте під час переговорів про вступ до СОТ Україна погодилась відкрити свій ринок для «мутованих» харчів. За неофіційними даними, на сьогодні не менше 40 відсотків продуктів, які продають в Україні, містять генетично модифікований матеріал. Проте споживач досі не може їх розпізнати.

Щоб очі таки бачили, що купують, чиновники розробили не один законопроект щодо маркування «мутантів». Нещодавно Держкомітет із питань технічного врегулювання та споживчої політики обнародував законопроект, яким у черговий раз уточнює процедуру маркування ГМО–вмісних продуктів. Нові поправки до закону більш поблажливі до виробників «мутованої» продукції. Так, замість обов’язкового маркування всіх продуктів із навіть мізерним вмістом модифікованих організмів, уряд встановлюватиме допустиму кількість модифікованого матеріалу, при якому маркувати продукт не обов’язково.

Таку поблажливість у Держспоживстандарті пояснюють міжнародними і європейськими нормами та правилами маркування харчових продуктів. Завдяки цьому вітчизняні «мутанти» будуть легше почуватися на зовнішніх ринках, а українці матимуть змогу купувати більше якісних та безпечних товарів. У Кабміні такі норми схвалюють, додаючи, що спеціальне маркування повинне з’явитись на продуктах, у яких частки генетично модифікованих організмів становлять більше 0,9 відсотка. І відповідну постанову обіцяють прийняти найближчим часом.

А хімікати будуть тільки закордонні

Успіхи українських аграріїв не дають спати найбільшим світовим виробникам засобів захисту рослин, тож вони швиденько провели вигідні їм зміни до нашого законодавства. Так, на початку вересня Кабінет Міністрів затвердив поправки до постанови від 1996 року, яка регламентує правила ввозу незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів закордонного виробництва. А ще раніше — уряд вилучив зі списку документів, необхідних при ввезенні незареєстрованих агрохімікатів, обов’язкове погодження з Мінагрополітики, а також підтвердження про реєстрацію препарату в країні–виробнику. Експерти зазначають, що всі ці поправки вигідні передусім світовим транснаціональним компаніям, які зможуть зареєструвати в Україні десятки нових препаратів.

Таким чином в Україні з’явиться більше оригінальних агрохімічних препаратів захисту рослин. Такі зміни — тільки на користь аграріям. Як переконують учасники ринку, на сьогодні в нас зареєстровано і застосовуються близько 600 оригінальних засобів захисту рослин та генериків. А через щорічне погіршення стану ґрунтів споживання цих припаратів лише збільшується.

Український спирт реорганізовують

Кабінет Міністрів України вирішив створити Держслужбу спиртової та лікеро–горілчаної промисловості, а також схвалив пропозицію аграрного міністерства й ліквідував «Укрспирт» та обласні державні об’єднання, що входили до його складу. Тож поки діяльність усіх підприємств, що входили до складу концерну, контролюватиме Мінагрополітики.

За проектом, нова Державна служба розподілятиме спирт між суб’єктами господарювання та разом із Державною податковою адміністрацією контролюватиме його використання, тоді як раніше всі обов’язки покладалися лише на останню. «Впевнений, що уряд затвердить проект постанови, і через два–три тижні його розгляне Комітет з питань економічної політики Кабінету Міністрів»,— говорить заступник міністра аграрної політики Іван Демчак і додає, що МінАП підтримує реорганізацію спиртової галузі.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>