Отруєння за власним бажанням

Вільний продаж антибіотиків в Україні — це ще не привід легковажно ставитися до цих потужних і, що гріха таїти, не надто безпечних ліків. Утім наш народ сприймає витвір фармакологічного мистецтва як панацею практично від усіх захворювань вуха, горла, носа й інших органів. «Навіщо йти до лікаря й марнувати дорогоцінний час? Я краще зайду до аптеки й за п’ять хвилин виберу таблетки, які швидко вб’ють інфекцію», — думають люди. І мало хто здогадується, що в більшості випадків антибіотики не тільки не допомагають, а й шкодять! Тому при перших ознаках запального процесу в горлі чи в носі не поспішайте запасатися антибіотиками останнього покоління. Спершу зайдіть до поліклініки. Можливо, візит до ЛОРа врятує вашу печінку...

Простий спосіб «заробити» алергію

Невеличке опитування, яке здійснила «УМ» у п’ятьох столичних аптеках, засвідчило, що мешканці Києва дуже часто купують антибіотики без рецепта лікаря. За оцінками провізорів, лише один із трьох відвідувачів простягає у віконце папірець із назвою препарату, рекомендованого лікарем. Інші хворі або прохають працівника аптеки порадити «потужний антибіотик від бронхіту, запалення легенів, ангіни тощо», або вдаються до більш примітивного: «а які у вас є сильні антибіотики», «зараз щось виберу», або вимагають дати «недорогий антибіотик від горла», або приносять порожню упаковку від медикаменту з фразою «дайте мені таке саме», або ж відразу називають препарат, який їм потрібний. При цьому провізори зазначили, що вони не хочуть ризикувати чужим здоров’ям і власною кар’єрою, тому відправляють людей, які просять вибрати «якийсь антибіотик», до лікаря.

Парадоксально, але відмова дати сильнодіючі препарати без рецепта зазвичай викликає у людей негативну реакцію. Деякі хворі навіть починають нецензурно висловлюватися — незважаючи на те, що самовільна антибіотикотерапія нерідко закінчується для хворого «захоплюючим турне» до реанімації або ж тривалим лікуванням у токсиколога, алерголога, нефролога, гастроентеролога чи іншого спеціаліста. Так, улітку до поліклініки Олександрівської лікарні міста Києва звернувся чоловік, який сам собі призначив антибіотик (у його випадку — недоречний) для лікування кишкової інфекції. Хворий пив–пив таблетки, а діареї так і не позбувся. Лише тоді пацієнт, запідозривши щось недобре, звернувся до лікарів, зробив аналіз калу і дізнався діагноз — дисбактеріоз. Тепер чоловікові доведеться впродовж кількох місяців відновлювати мікрофлору кишечнику. На жаль, цей випадок не єдиний у практиці столичних ескулапів.

Загальновідомо, що бактеріальну пневмонію можна вилікувати лише за допомогою ефективних протимікробних засобів. Але мало хто знає, що при банальному грипі антибіотики зовсім не потрібні. Вони не тільки не покращують стан пацієнта, а навпаки, негативно впливають на захисні сили організму. Убиваючи нормальну мікрофлору кишківника, антибіотик пригнічує імунітет пацієнта. А це, як стверджують фахівці, завжди призводить до ускладнень, яких могло б і не бути. Проблема полягає в тому, що грип і запалення легень мають деякі спільні симптоми, тому пацієнт не може самостійно розібратися в причинах власного нездужання. Вибираючи ліки навмання, людина неабияк ризикує здоров’ям.

«Нещодавно до нашої лікарні привезли чергову жертву самолікування — статечну жінку, в якої розвинулася алергійна реакція на антибіотики, — розповіла «УМ» головний інфекціоніст Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Києва, доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медично­го університету імені О. О. Бо­гомольця Іветта Шестакова. — Як з’ясувалося, пацієнтка вирішила, що в неї почалося запалення легенів, придбала в аптеці ампіцилін і приймала його декілька днів. Після цього на шкірі стали з’являтися плями червоного кольору, які вкрили все тіло. Її стан погіршився настільки, що довелося звертатися до реанімаційного відділення. Нам знадобився цілий тиждень, щоб приборкати алергійну реакцію. А якого удару завдав препарат печінці — можна лише здогадуватися. Найприкріше, що жодної потреби у вживанні антибіотиків у жінки не було — діагноз «пневмонія», який вона собі поставила, виявився хибним».

Про що не розкаже аптекар

При самолікуванні антибіотиками виникає й інша небезпека. Деякі препарати часто застосовують у боротьбі проти того чи іного збудника захворювання. Бактерія, яка контактує з речовиною–«убивцею», починає пристосовуватися до несприятливих умов і виробляє резистентність (стійкість) до цих ліків. От і виходить, що людина лікує стафілококову ангіну певним препаратом, а через два–три тижні інфекція повертається знову. Цього разу запалення мигдаликів спричиняють ті мікроби, які вціліли після попереднього курсу терапії. Відповідно й антибіотик, який застосовували для боротьби зі стафілококом першого разу, буде абсолютно недієвим.

Тепер згадайте — що в такій ситуації робить наш народ? Ковтає пігулки, які встигли довести свою ефективність. Людина витягає залишки антибіотиків із домашньої аптечки і з думкою «допомогло тоді, допоможе й зараз» починає... отруювати власний організм. Стан пацієнта не покращується, оскільки ліки безсилі проти бактерій–мутантів. А от токсичний вплив препарату на печінку триває. Інфекціоністи кажуть, що деякі унікуми примудряються безрезультатно вживати антибіотики по 10–14 днів, аж поки не виникне «жовтуха». Повертати таких пацієнтів до норми надзвичайно складно...

«Наші пацієнти не розуміють простих речей, — говорить Іветта Шестакова. — У світі існує надзвичайно велика кількість протимікробних засобів. Можете собі уявити — вага медичних довідників така, що їх важко підняти. І в кожного препарату є показання, протипоказання, побічна дія. Антибіотики по–різному впливають на того чи іншого збудника захворювання. Так, пеніцилін активно діє на стрептокок, менінгокок, гонокок, пневмокок, але не помічає кишкову паличку, сальмонелу та збудника дизентерії. Поліміксин, навпаки, бореться з кишковою паличкою, але не пригнічує активність гонокока. Одні препарати краще ліквідують запальні процеси в суглобах, інші — долають інфекційне враження горла... Людина зазвичай і гадки не має, який вірус, бактерія чи грибок спричинила її хворобу, і не підозрює, які ліки краще допоможуть. Лише спеціаліст, який має знання і певний досвід, може правильно дібрати ліки в кожному окремому випадку, враховуючи не тільки діагноз, а й вік пацієнта, стан імунної системи, наявність супутніх захворювань тощо».

ДОВІДКА «УМ»

Антибіотики ефективні тільки при бактеріальних інфекційних захворюваннях, тобто при захворюваннях, збудниками яких є бактерії. З огляду на це, є низка станів, при яких антибіотики НЕ ПОТРІБНІ:

1. Грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (чи простіше, застуда). Антибіотики ніяк не впливають на віруси, які спричиняють ці захорювання, але пригнічують імунну систему.

2. Кашель, причиною якого стали вірусні інфекції, алергія, бронхіальна астма, підвищена чутливість бронхів до пилу, сажі тощо. Зрозуміло, що в цих випадках подразнення бронхів не пов’язане із діяльністю мікроорганізмів.

3. Кишкові розлади. Зовсім не обов’язково, що цей стан є ознакою бактеріальної інфекції. Діарея (пронос) може бути й алергічною реакцією на продукт, і симптомом дисбактеріозу, й ознакою вірусного захворювання.

4. Висока температура й головний біль, не пов’язані з активністю патогенної флори. Антибіотики в монотерапії не зменшують жар і не усувають біль.

ВАРТО ЗНАТИ

Тетрациклін, доксициклін, левоміцетин та деякі інші антибіотики, надзвичайно «популярні» серед нашого населення, заборонено вживати дітям, вагітним жінкам та матерям, які годують груддю. Ці препарати активно пригнічують роботу клітин, які виробляють протеїн (білковий матеріал, що формує зародок), токсично впливаючи на плід і дитину. Якщо жінка не хоче завдати шкоди своєму майбутньому малюку, вона мусить вживати медикаменти тільки після ґрунтовної консультації лікаря.