УПА між Варшавою і Києвом. Між нами, сусідами, — стара суперечка у новій Європі
Кароль Навроцький ще не встиг як слід освоїтися у президентському палаці, а вже відкрив новий фронт. >>
ЦИТАТИ ТИЖНЯ
15.08.2008
Віктор Ющенко,
Президент України
— про візит до Грузії:
— Ми приїхали, щоб продемонструвати грузинському непокірному народу найбільш святе почуття — це почуття солідарності. Це почуття того, що наше серце належить вам. Мине час, і ми споглядатимемо ці тяжкі сторінки нашої історії як дорогу, яку мужньо пройшла грузинська нація. Свобода варта того, щоб за неї боротися. Ми завжди повинні пам’ятати, що грузинська нація достойна бути незалежною.
(прес–служба Президента)
Віктор Балога,
глава секретаріату Президента
— про мовчанку деяких політиків щодо подій у Грузії:
— Ми стоїмо перед масштабним політичним, цивілізаційним вибором — або прискорити шлях до простору демократії і справжньої безпеки, або опинитися в позиції васала, замість якого приймають рішення і якого будуть завжди втягувати в чуже силове поле. За нинішніх обставин абсолютно неприйнятною є лінія вичікування і пошуку виборчих дивідендів, до якої вдалися окремі високі діячі нашої країни. Така страусина тактика може закінчитися плачевно.
(прес–служба Президента)
Валентина Семенюк,
голова Фонду держмайна
— про стосунки з Тимошенко:
— Якщо Прем’єр–міністр дала вказівку в приміщення Кабінету Міністрів Семенюк не допускати, то це виглядає по–дитячому. Я до неї не в пісочницю гратися прийшла! Ти в державному приміщенні Кабінету Міністрів, ти там тимчасово — так само і я тут, у Фонді державного майна.
(інтернет–видання «4post»)
Євген Червоненко,
голова Нацагентcтва з підготовки до Євро–2012
— про політиків–перебіжчиків:
— Мені неприємно дивитися, як багато людей, які клялися в любові до Ющенка, сьогодні клянуться у вірності новим кумирам. Та головне, щоб дорогою на вулицю Грушевського не загубили штани. Адже біжать до жінки, негарно вийде.
(«Українська правда»)
Кирило Куликов,
народний депутат від «НУНС»
— про українську політику:
— Люди вже втомилися від цього бруду. Вмикаєш телевізор і бачиш — сидять «павіани» на «гілках» і кидають одне в одного екскрементами. Ось і вся політика. Дивишся на це все і думаєш: а судді хто? Ось у цьому і полягає наша трагедія.
(«День»)
