Немодний токар Моня Токін

09.08.2008

При плановій кількості цьогорічного набору до професійно–технічних училищ Полтавщини у сім тисяч учнів реальне бажання вступити туди виявили тільки 2,2 тисячі дев’ятикласників і 1,6 тисячі одинадцятикласників. Тож, за словами заступника начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Володимира Дуброви, згаданий план виконано поки що тільки на 53, 5 відсотка. Коли ж врахувати, що й до робітничих професій симпатії випускників розподіляються, м’яко кажучи, нерівномірно, то деякі ПТУ взагалі опинилися на межі закриття.

Щоправда, керівники освітянської галузі краю сподіваються на те, що традиційну кузню робітничих кадрів поповнять вчорашні абітурієнти, які не «пройшли» до вищих навчальних закладів за конкурсом. Таких, за попередніми підрахунками, на Полтавщині буде близько двох з половиною тисяч — саме їх чекатимуть у тих же таки профтехучилищах до самісінького початку занять.

Хоча, звісно, далеко не всі «невдахи» переорієнтуються на ПТУ. Адже після анулювання вступних іспитів і введення зовнішнього незалежного оцінювання знань суттєво недобрали студентів–першокурсників і чимало «вишів», насамперед приватно–комерційних. Саме їхні керівники шукають тепер всілякі лазівки для того, щоб продовжити набір через так звані додаткові конкурси, співбесіди тощо.

З іншого боку, часи, коли за «прикольну» пісеньку про «модного токаря Моню Токіна» її автора «розпинала» головна компартійна газета країни «Правда» (як посміли кепкувати над гегемоном–пролетарем!), безповоротно канули в Лету. Разом із «совковим» компартійним фарисейством, яке опускало престиж більшості робітничих професій нижче плінтуса. Бо ж саме в країні «побєдівшего пролєтаріата» профтехучилища почали зневажливо називати «бурсами».

Тож зовсім не дивно, що навіть за сьогоднішнього поступового відродження виробництва кваліфікованого молодого токаря, фрезерувальника чи механізатора, як кажуть, удень із вогнем не знайдеш. На відміну від менеджера чи юриста з дипломами новоспечених вузів і нижчою за «петеушну» кваліфікацією, яких хоч греблю гати. І це при тому, що провідні підприємства Полтавщини вже зараз платять робітничим спецам не менше, ніж менеджерам середньої руки, і намагаються звабити їх безпрецедентними пільгами та преференціями.