Відверто кажучи, авторові цих рядків доводиться шкодувати, що в учорашньому анонсі матчу національної збірної проти лівійців із певною часткою скепсису поставився до запрошення на збори 22 гравців при тому, що сьогодні на поле разом із запасним голкіпером може вийти лише 19. Коли Олег Блохін зустрівся із журналістами на динамівській базі у Кончі-Заспі, захотілося забрати свої слова назад. Кадрових проблем в «експериментальної» національної збірної перед африканським спарингом — вище даху. Що вже казати, якщо на всю Україну залишилося тільки четверо «готових до вживання» захисників належного рівня! Чи не є підвищений травматизм найкращих «руйнівників» країни не випадковістю, а правилом, що випливає з усіляких «методик Зеленцова», спрямованих на універсалізацію гравців оборонного плану. Справді, важко згадати, коли наставник першої команди країни міг зібрати найкращих кандидатів у цьому амплуа.

На адресу ПФЛ надійшов офіційний лист із ФК «Карпати» (Львів), у якому галичани просять вважати недійсною раніше подану заявку на участь у розіграші Кубка Інтертото 2004 року. Тобто керівництво «Карпат» дослухалося до порад тренера Маркевича та багатьох фахівців про надмірні навантаження, які спричиняє участь команди в міжсезонному єврокубку.

Хокейний клуб «Рига-2000» — лідер скромного латвійського чемпіонату, так само, як «Сокіл» — українського, — в цьому сезоні в першості СЄХЛ зірок із неба не хапає. Але, навіть втративши шанси на медалі останнього турніру Східноєвропейської ліги, є вельми міцним горішком, у чому минулих вихідних мав змогу переконатися київський клуб, котрий продовжує боротьбу за третє місце в СЄХЛ і не має права програвати. Кожне вдале завершення атаки в спареній дуелі з рижанами давалося українцям через силу, зі скреготом. Варто згадати, що в Латвії підопічні Олександра Сеуканда двічі поступилися — 0:2 й 1:2, а цього разу «мінус» у вигляді чужого майданчика хокеїсти «Риги» намагалися перекрити кращим володінням прийомами кулачного бою. Крім того, як пояснив Сеуканд, відбиток на виступ «Сокола» наклала втома київських хокеїстів після участі в мінському етапі «Єврочеленджа» фактично під маркою збірної України.

Доки в нашій державі є паралімпійці, спортивне реноме України залишатиметься на висоті. Можна тільки подякувати цим мужнім людям за те, що, поки «здорові» спортсмени скаржаться на нестачу фінансування, брак нормальних баз для тренувань та інші проблеми (яких, безперечно, в українському спорті значно більше, ніж позитивів), вони знову й знову піднімаються на п'єдестал пошани, перемагаючи суперників із значно багатших і «ситіших» країн. І фінальний етап Кубка світу з лижних гонок, що 15 лютого завершився в канадському містечку Орфорд, вкотре довів, що в наших спортсменів «з обмеженими можливостями» можливості духу насправді не обмежені.